Петицію на підтримку «Меморіалу» підписали вже понад 120 тисяч осіб

Автори петиції на підтримку "Меморіалу" оцінюють нинішню ситуацію в Росії як "відкриті політичні репресії з боку держави".

Як передає Укрінформ, станом на полудень неділі, за трохи більше ніж три тижні онлайн петиція на сайті Change.org зібрала понад 120 тисяч підписів.

 

Дії прокуратури проти "Меморіалу" автори петиції називають "нападками на організованих захисників своєї історії, пам'яті, сутності, прав і свобод громадян у реальності відкритих політичних репресій з боку російської держави".


Як повідомлялося, 11 листопада 2021 року стало відомо, що російська Генпрокуратура подала до Верховного суду адміністративний позов про ліквідацію раніше визнаної "іноагентом" некомерційної організації "Міжнародний Меморіал", а прокуратура Москви – аналогічний позов до Мосміськсуду про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал".

Їх ліквідація може спричинити закриття найважливіших історико-просвітницьких та правозахисних проектів, таких як, наприклад, "ОВД-Інфо" - інформаційний та правозахисний проект допомоги громадянам, які постраждали від переслідування державою з політичних мотивів, попереджають підписанти.

У самому "Меморіалі" вважають, що вимога Генпрокуратури РФ є "політичним рішенням про знищення суспільства", яке займається "історією політичних репресій та захистом прав людини".

Наступне засідання Верховного суду РФ за позовом про ліквідацію "Міжнародного Меморіалу" заплановано на 14 грудня.

Слухання у Мосміськсуді про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал" має відбутися 16 грудня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.