Генасамблея ООН схвалила російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму»

Генасамблея ООН ухвалила щорічну російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму, неонацизмом та іншими видами практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та повʼязаної з ними нетерпимості».

Про це повідомляє The Бабель.

 

За документ проголосували 130 країн, утрималися 49. Проти були лише США та Україна.

Резолюція рекомендує країнам вжити конкретні заходи, зокрема у законодавстві та у сфері освіти, "відповідно до їхніх міжнародних зобовʼязань у галузі прав людини з метою запобігання перегляду підсумків Другої світової війни та заперечення злочинів проти людяності та військових злочинів, скоєних під час Другої світової війни".

 

У США неодноразово наголошували, що незгодні з цією резолюцією, оскільки документ є спробою "узаконити російські кампанії з дезінформації, що очорняють сусідні країни і цинічно просувають спотворений радянський наратив про більшу частину сучасної європейської історії під виглядом припинення прославляння нацизму".

Зокрема, документ виправдовує підписання "пакту Молотова — Ріббентропа" між нацистською Німеччиною і СРСР та не відображає наслідків Другої світової війни, що призвели до поневолення деяких народів Європи.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця в коментарі Укрінформу раніше заявив, що боротьба з нацизмом та іншими проявами нетерпимості "не буде насправді ефективною без визнання Москвою ролі Сталіна у розпалюванні Другої світової війни".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.