На Хмельниччині 2022 рік проголосили роком УПА

Таке рішення підтримали 47 із 60 присутніх на сесії депутатів облради.

Депутати Хмельницької облради оголосили 2022 рік на території області роком Української повстанської армії.

 

Про це повідомляє місцеве видання Є.

Депутати наголосили на бажанні відзначити 80-річчя створення УПА та вшанувати її героїчний внесок у боротьбу за незалежність України.

Необхідність такого рішення вони пояснили тим, що більшість населення Хмельниччини перебуває у полоні радянських міфів. Натомість історія боротьби за незалежність України залишається їм мало відомою. Мовляв, навіть у краєзнавчих музеях громад навряд чи є згадки про місцевих членів УПА.

Із 60 зареєстрованих на сесії депутатів проголошення на Хмельниччині року УПА підтримали 47 осіб.

Цим рішенням обласна рада також рекомендувала обласній держадміністрації розробити заходи, присвячені відзначенню 80-річчя створення УПА, та забезпечити їх виконання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.