На Прикарпатті готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт

На Прикарпатті у селі Криворівня готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт. Громада зможе побачити експозицію 16 січня.

Про це у Фейсбуці повідомила ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт.

 

"Ми щасливі повідомити, що готується відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селі Криворівня. Відкриття для громади відбудеться 16 січня", – йдеться у повідомленні ініціативної групи.

За їхньою інформацією, музей складається з основного приміщення, розташованого у будівлі колишньої сільради, та меморіальної хати Параски Плитки-Горицвіт.

 

На широкий загал музейну експозицію планують відкрити 1 березня, у день народження Параски Плитки-Горицвіт.


Параска Плитка-Горицвіт (Горицвіт – мистецький псевдонім; нар. 1 березня 1927 р., с. Бистрець, Верховинський район Івано-Франківської області – пом. 16 квітня 1998 р., с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог. Типова представниця народного наївного мистецтва, яку називають "Гомером Гуцульщини". Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднаний під заголовком "Подарунок рідному краєві" – 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.