У Німеччині знайшли поховання українських солдатів, які зникли під час Другої світової війни

У Німеччині виявили останки українських солдатів, які зникли безвісти понад 80 років тому.

Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

 

Останки виявили у 2021 році в одному з районів Бремену на півночі Німеччини, де розпочалася підготовка до промислового будівництва.

Будівельний майданчик планували розмістити на місці засипаного піском колишнього кладовища часів Другої світової війни. Серед місцевих це місце поховання радянських військовополонених і примусових робітників було відоме як "Російське кладовище".

"Українські дипломати в Генеральному консульстві України в Гамбурзі дізналися про плани будівництва. Звісно, ми розуміли, що кладовище ніяке не "російське", а радянське, і що серед радянських військовополонених і примусових робітників могли бути українці", — написав Кулеба.

Українські дипломати разом із місцевими активістами звернулися до місцевої влади та наполягли на важливості для України дослідження цього місця і гідного вшанування всіх жертв. Будівництво призупинили та провели дослідження.

Кулеба додав, що після завершення війни американська армія задокументувала на кладовищі 772 поховання. Але в 1947—1948 роках були перепоховані лише 456 з них. Згодом розкопки з невстановлених причин припинили, а саме кладовище засипали двометровим шаром піску. "Понад 300 поховань могли залишатися забутими і без належного вшанування", — зазначив міністр.

Після звернення дипломатів влада Бремену оголосила про початок археологічних розкопок, до яких долучилися студенти-археологи КНУ ім. Тараса Шевченка. Один з них знайшов жетон, який належав українському солдату Івану Пастернаку. Також археологи знайшли останки ще двох українських воїнів — Сергія Селика (Зелика), уродженця Київської області, і Миколи Ковальчука з Волині.

 

"На розкопках ще є неідентифіковані рештки, тож незабаром нас можуть очікувати нові відкриття. Розкопки триватимуть до березня 2022 року", — заявив Кулеба.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.