У Харкові стався вандалізм щодо дошки Шевельову

У Харкові вандали закидали яйцями нещодавно відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову і обмалювали стіну будинку

Невідомі закидали яйцями меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову у Харкові на будинку по вулиці Римарській, 22 з боку Сумської. Під дошкою також з'явилася закреслена свастика.

 

Як повідомляє кореспондент Суспільного, працівники магазинів на першому поверсі будинку помітили пошкодження вранці 27 січня. Вони припускають, що невідомі діяли вночі або під ранок.

До меморіальної дошки прийшли поліцейські. Вони оглянули місце події та сфотографували його.

Один з ініціаторів відновлення дошки — харків'янин Вадим Поздняков сказав Суспільному, що сьогодні дошку відмиють та офіційно повідомлять про напад до правоохоронних органів. Представники громадськості розглядають питання встановлення відеонагляду біля дошки.

Дошка Шевельова вдруге зазнає нападу у Харкові. У 2013 році, коли проти увічнення науковця виступала міська влада, її повністю розбили. Ініціативна група харків'ян вирішила відновити дошку, у квітні 2021 року оголосили збір коштів. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.