Щоденник Пилипа Орлика буде виставлений у Батурині

Очільники зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та Франції Жан-Ів Ле Дріан домовилися організувати експозицію щоденника до 350-річчя з дня народження гетьмана Пилипа Орлика

"Діарій" Пилипа Орлика охоплює кілька років життя Гетьмана у вигнанні, описуючи як його особисте життя, так і політичну діяльність. Щоденник датується 1720-1733 роками і є важливим історичним джерелом середини XVIII сторіччя.

 

Наразі щоденник зберігається в архіві Міністерства Європи та закордонних справ Франції.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив: "Я вдячний своєму колезі Жан Іву Ле Дріану за готовність спільно працювати над експозицією в Україні оригіналу подорожнього щоденника нашого легендарного Гетьмана Пилипа Орлика. Рід Орликів зв'язує Україну та Францію міцними історичними зв'язками, оскільки син Гетьмана Григорій Орлик відіграв важливу роль у французькій дипломатії XVIII століття. Сподіваюся, що восени унікальний щоденник українського гетьмана вперше за майже 300 років після створення прибуде до незалежної та суверенної Української держави. Це буде історична подія для України".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.