Науковий центр Гарвардського університету презентує дослідження про Чорнобиль

Український науковий центр Гарвардського університету презентує 28 квітня своє дослідження, присвячене темі Чорнобиля.

Про це повідомив його директор, професор Гарвардського університету Сергій Плохій під час онлайн-форуму "Зона (не)відчуження", присвяченого темі перезавантаження пам'яті про Чорнобиль, передає кореспондент Укрінформу.

 

"28 квітня, зразу після Чорнобильської річниці, ми зробимо презентацію нашого нового модуля про Чорнобиль. Як усі наші модулі, він не міг би існувати без співпраці з колегами і партнерами в Україні.

Те, що ми намагаємося робити – це продовжувати роботу, яку почала компанія "Інтелектуальні системи – ГЕО", яка створила перший інтерактивний атлас Чорнобиля, зосередившись на забрудненні української території.

Ми намагаємося піти далі, базуючись на цьому атласі, і подивитися на вплив Чорнобиля на суспільні процеси, на економіку, на демографію, народжуваність, смертність, хвороби тощо", - сказав Плохій.

За його словами, Український науковий центр у своєму дослідженні про Чорнобиль запропонує "те, що вже робив з атласом Голодомору, з атласом сучасної України, війни, біженців".

"У нас є саме такий досвід цифрової гуманістики – те, що називається екологічна географія. Зокрема, ми будемо говорити про тему, яку в Україні не порушують з 1991 року, - про те, що помітну частину переселенців із зон відселення було переселено на забруднені території, де для них були побудовані будинки. Переселення було, умовно кажучи, з першої зони в четверту зону.

Ми хочемо подивитися, що там відбувається порівняно з тими, хто був переселений у чисті райони, наскільки Чорнобиль вплинув на демографічні процеси. Це питання, які ми перед собою ставимо, ми сподіваємося, що нам вдасться вивести Чорнобиль за межі тільки історизації", - зауважив Плохій.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.