2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

На останньому шоу Шустера Богословська театрально обурилася: "Ну что вы?! Перекреститесь - я никогда в жизни не стояла на помаранчевой сцене! Никогда в жизни. Поэтому не придумывайте". Але на цьому відео вона з оранжевою стрічкою скандує "Сво-бо-да!"

В телешоу, присвяченому вироку Юлії Тимошенко, Олександра Кужель сказала, що більшість із присутніх у студії у 2004 році стояли на Майдані, що викликало праведне обурення Інни Германівни - мовляв, та ніколи в житті я не стала б такого робити.

Автор "Історичної Правди" Олександр Зінченко згадав, що насправді Богословська була на Майдані-2004 - тільки не в Києві, але в Харкові. І на його прохання інтернет-користувачі знайшли це історичне відео.

В кадрі - Харків, Майдан Свободи. 27 листопада 2004 року - уже всім зрозуміло, що фальсифікації провалилися, і Януковичу не бути третім президентом. 

Інші відео з 2004 року:

"Яєчний теракт" проти кандидата Януковича

Тягнибок на горі Яворина: "Жидва і москалі"

Мєдвєдєв їсть із рук Януковича

Помаранчева революція: 20 відео, які запам'яталися

Янукович обзиває Ющенка. "Он трус и трепач"

А ось, до речі, ще один державний діяч, який теж стояв на Майдані-2004, тільки київському, і пив шампанське за здоров'я нового президента. Микола Янович Азаров:

І ці люди так запально нам розповідають, які погані їхні політичні опоненти :)

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".