2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

На останньому шоу Шустера Богословська театрально обурилася: "Ну что вы?! Перекреститесь - я никогда в жизни не стояла на помаранчевой сцене! Никогда в жизни. Поэтому не придумывайте". Але на цьому відео вона з оранжевою стрічкою скандує "Сво-бо-да!"

В телешоу, присвяченому вироку Юлії Тимошенко, Олександра Кужель сказала, що більшість із присутніх у студії у 2004 році стояли на Майдані, що викликало праведне обурення Інни Германівни - мовляв, та ніколи в житті я не стала б такого робити.

Автор "Історичної Правди" Олександр Зінченко згадав, що насправді Богословська була на Майдані-2004 - тільки не в Києві, але в Харкові. І на його прохання інтернет-користувачі знайшли це історичне відео.

В кадрі - Харків, Майдан Свободи. 27 листопада 2004 року - уже всім зрозуміло, що фальсифікації провалилися, і Януковичу не бути третім президентом. 

Інші відео з 2004 року:

"Яєчний теракт" проти кандидата Януковича

Тягнибок на горі Яворина: "Жидва і москалі"

Мєдвєдєв їсть із рук Януковича

Помаранчева революція: 20 відео, які запам'яталися

Янукович обзиває Ющенка. "Он трус и трепач"

А ось, до речі, ще один державний діяч, який теж стояв на Майдані-2004, тільки київському, і пив шампанське за здоров'я нового президента. Микола Янович Азаров:

І ці люди так запально нам розповідають, які погані їхні політичні опоненти :)

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.