2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

На останньому шоу Шустера Богословська театрально обурилася: "Ну что вы?! Перекреститесь - я никогда в жизни не стояла на помаранчевой сцене! Никогда в жизни. Поэтому не придумывайте". Але на цьому відео вона з оранжевою стрічкою скандує "Сво-бо-да!"

В телешоу, присвяченому вироку Юлії Тимошенко, Олександра Кужель сказала, що більшість із присутніх у студії у 2004 році стояли на Майдані, що викликало праведне обурення Інни Германівни - мовляв, та ніколи в житті я не стала б такого робити.

Автор "Історичної Правди" Олександр Зінченко згадав, що насправді Богословська була на Майдані-2004 - тільки не в Києві, але в Харкові. І на його прохання інтернет-користувачі знайшли це історичне відео.

В кадрі - Харків, Майдан Свободи. 27 листопада 2004 року - уже всім зрозуміло, що фальсифікації провалилися, і Януковичу не бути третім президентом. 

Інші відео з 2004 року:

"Яєчний теракт" проти кандидата Януковича

Тягнибок на горі Яворина: "Жидва і москалі"

Мєдвєдєв їсть із рук Януковича

Помаранчева революція: 20 відео, які запам'яталися

Янукович обзиває Ющенка. "Он трус и трепач"

А ось, до речі, ще один державний діяч, який теж стояв на Майдані-2004, тільки київському, і пив шампанське за здоров'я нового президента. Микола Янович Азаров:

І ці люди так запально нам розповідають, які погані їхні політичні опоненти :)

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.