"Наприкінці минулого століття всі у Франції та Європі добре вміли відрізняти Русь од Московії”, — написав у 1869 році Теодор-Казимир Делямар, власник і редактор впливового французького часопису La Patrie. "Історія не повинна забувати, що до Петра І той нарід, який ми нині називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю, або Рутенією, а той нарід, який ми нині звемо руським, звався московинами, а їх земля — Московією”, — йдеться в його часописі.

Питання про початки і витоки національної історії є одним з головних для кожного народу, який цю історію має. Не дарма ж перший вітчизняний літопис починається з запитань "звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити". Як не дивно й те, що ті, хто прагне стерти історичну пам'ять українців, намагаються приписати "вигадування" нашої країни чи то Володимиру Леніну, чи то Яну Потоцькому, чи то австрійському генштабу у повному складі. Але облишимо несмішні анекдоти. Важливі запитання вимагають серйозних відповідей. А для цього треба розуміти, про що, власне, йдеться. Про історію певного етносу, історію держави чи все таки про історію країни – та її мешканців різного походження і віросповідання.

Багато хто з читачів чув про Змієві вали, а деякі навіть і бачили ці видовжені земляні насипи, що зустрічаються на Київщині, Житомирщині, Черкащині та Полтавщині. Назва валів пов’язана з народною легендою про ненажерливого Змія, який був приборканий кожум’якою на ім’я Микита або Кирило (за однією версією) або, за іншою, двома ковалями, яких інколи називають святими Кузьмою і Дем’яном (варіант — Борисом і Глібом). Герой (герої) впрягли Змія у велетенський плуг, яким було проорано величезну борозну — так утворився вал, що й був названий Змієвим

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.