"На пост провідника ОУН Бандеру обирали тричі. І кожного разу все більше членів організації віддавали йому цей вотум довіри. Тому недоцільно порівнювати Бандеру з Гітлером чи Муссоліні".
У литовському місті Каунасі встановили пам’ятну дошку відомому українському політику та військовому командиру ХХ століття, полковнику Євгенові Коновальцю, який у свій час отримав литовське громадянство, щоб уберегтися від репресій.
У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.
"Шухевич загинув у бою, загинув зі своїми солдатами. Він знав, що на нього чекає і міг відійти на Захід, але цього не зробив. Своїй зв’язковій, яка була в останній день його життя поруч, він сказав: "Незалежність проголосять комуністи, але ми того не дочекаємось"..."
Останнім часом в окремих інтелігентських середовищах стає модним зображати українських націоналістів такими собі "селюками", малоосвіченими і примітивними фанатиками. Не оминув цієї спокуси доктор Яневський.
З прифронтової смуги, від Молдавії до Прибалтики, було виселено 1,675 млн. (!) осіб. Більше половини – на території України. Населення не хотіло переїздити на нові місця, втрачаючи майно, масово втікало в ліси...
Прагнення показати українських націоналістів як підручних нацистів у 1941-1945 рр. і змішати в єдине ціле поліцаїв та ОУН проглядає в оформленні опублікованих документів. А основна політична мета ОУН поміщена в лапки й замість "самостоятельной" названа "самостийной Украиной".
З'явився ще один історичний інтернет-ресурс - сайт Архіву ОУН в Українській інформаційній службі (УІС) в Лондоні. Сайт зроблено сімома європейськими мовами, відвідувачі можуть ознайомитись з документами УПА, ОУН, здійснити віртуальну мандрівку лондонським музеєм Бандери тощо.
У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр., не кажучи вже про національно-визвольний рух періоду Другої світової війни.
Вийшло дослідження про Івана Ремболовича – начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках.
На 83-му році життя помер Петро Касінчук — вояк Української повстанської армії, голова братства ОУН і УПА Подільського краю "Лисоня", політв’язень, співзасновник Товариства "Меморіал" ім. Стуса та учасник Української Гельсінської спілки з 1989 року.