У ЛИТВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК КОНОВАЛЬЦЮ. Фото

У литовському місті Каунасі встановили пам’ятну дошку відомому українському політику та військовому командиру ХХ століття, полковнику Євгенові Коновальцю, який у свій час отримав литовське громадянство, щоб уберегтися від репресій.

Дошку відкрили в рамках конференції, присвяченій Коновальцю, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Таблицю встановили на будинку Laisvės al. 34, в якому часто бував полковник, маючи литовське громадянство. Автором дошки є скульптор Ярослав Троцько, а виготовлена вона коштом обласного бюджету Львівщини.

 Фото: ipress.ua

"Український народ, як і литовський, довгий час був поневоленим народом, тому Коновалець завжди розумів бажання Литви, як і України, вирватися і стати незалежною державою, - зазначив на відкритті дошки віце-мер Каунаса Станісловас Бушкевічіус. - Він допоміг Литві, і Литва допомогла йому мобілізувати сили, щоб боротися за незалежність своєї країни. Я радий, що литовці не забувають Євгена Коновальця і сьогодні ми говоримо про нього як про лідера боротьби за свободу".

Євген Коновалець (1891-1938) — відомий військовий та політичний діяч. Полковник Армії УНР, командант УВО, засновник ОУН. Вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.

Командир куреня Січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР. У 1929 році на Першому конгресі українських націоналістів у Відні було створено ОУН, головою проводу якої було обрано Євгена Коновальця.

23 травня 1938 року вбитий у Роттердамі внаслідок спецоперації НКВД.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.