У ЛИТВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК КОНОВАЛЬЦЮ. Фото

У литовському місті Каунасі встановили пам’ятну дошку відомому українському політику та військовому командиру ХХ століття, полковнику Євгенові Коновальцю, який у свій час отримав литовське громадянство, щоб уберегтися від репресій.

Дошку відкрили в рамках конференції, присвяченій Коновальцю, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Таблицю встановили на будинку Laisvės al. 34, в якому часто бував полковник, маючи литовське громадянство. Автором дошки є скульптор Ярослав Троцько, а виготовлена вона коштом обласного бюджету Львівщини.

 Фото: ipress.ua

"Український народ, як і литовський, довгий час був поневоленим народом, тому Коновалець завжди розумів бажання Литви, як і України, вирватися і стати незалежною державою, - зазначив на відкритті дошки віце-мер Каунаса Станісловас Бушкевічіус. - Він допоміг Литві, і Литва допомогла йому мобілізувати сили, щоб боротися за незалежність своєї країни. Я радий, що литовці не забувають Євгена Коновальця і сьогодні ми говоримо про нього як про лідера боротьби за свободу".

Євген Коновалець (1891-1938) — відомий військовий та політичний діяч. Полковник Армії УНР, командант УВО, засновник ОУН. Вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.

Командир куреня Січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР. У 1929 році на Першому конгресі українських націоналістів у Відні було створено ОУН, головою проводу якої було обрано Євгена Коновальця.

23 травня 1938 року вбитий у Роттердамі внаслідок спецоперації НКВД.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.