Відомий російський письменник, автор історичних детективів Борис Акунін (справжнє прізвище Григорій Чхартішвілі) завершує писати детективи, а візьметься за історію.
Вона народилася 110 років тому в Києві, щоб померти в Освенцимі. Вона написала роман, який було знайдено через 60 років після її смерті - і цей роман став бестселером у Франції і перекладений кількадесятьма мовами.
Його герої складають іспит перед обличчям світової історії, демонструючи не вроджені, а насамперед виховані або виявлені психологічні вольові якості та вчинки, які межують з самопожертвою.
Музеєфіковане помешкання "поета №1" і міністра освіти УРСР - побут радянської літератури і зразок повсякденного життя чиновників 1940-60 років. Цікаво, що у книжковій шафі Тичина ховав і книгу Маланюка з його "...від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась".
Її шістдесятницьке коло – "то були люди добірні, екзистенційно вироблені, інтелектуально багаті й морально чіткі. Василь Стус, Іван Світличний, Алла Горська, Євген Сверстюк...".
Помер автор популярних історичних романів Іван Білик. Виданий у 1970-х "Меч Арея" був заборонений, але поширювався нелегально і витримав 15 перевидань. Саме з цього художнього твору в масовій свідомості з'явився "гунський князь Гатило".
Драма українців, затиснутих двома тоталітарними соціалізмами - інтернаціональним та національним, життя "на грані двох світів", варта, щоб її розповіли. В цьому сенсі роман Андрія Кокотюхи приречений бути прочитаним.
Спільними зусиллями співробітників музею Михайла Булгакова і одного з українських банків музею повернуто унікальний архів булгаковських листів і фотографій з автографами, що належав сестрі письменника Надії Булгакової та її доньці Олені Земській.
У рамках святкових заходів з нагоди 20-ої річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР в Шанхаї відкрили бюст Гоголя. На пам'ятнику написано "Великому українцю".
Думаю, багато хто звертав увагу на популярну в інтернеті копію листа голові КГБ СРСР Андропову, копія - першому секретарю правління Спілки письменників СРСР Маркову, підписану іменами трьох відомих літераторів і політиків.
Навіть відходячи від "давньоруської" теми своїх історичних досліджень, в яких пом’януті геть усі характерники землі руської - від князя Ігоря і Батия до баби Яги і Кощія Безсмертного - невгамовний автор не забуває тицьнути в руку своїх героїв сакральні артефакти "історичної правди".