На Андріївському узвозі горів будинок Булгакова

Пожежники сьогодні погасили полум'я у двоповерховій будівлі на Андріївському узвозі, 38 - в історичному центрі Києва.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу столичного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.

"Пожежа на Андріївському узвозі. Двоповерхова будівля", - сказали в прес-службі.

Будинок за адресою Андріївський узвіз, 38 має історичну цінність, бо у ньому якийсь час жив із вітчимом письменник Михайло Булгаков.

Будинок на Андріївському узвозі, 38. Фото: ЖЖ Михайла Кальницького

У XIX сторіччі цей будинок належив поміщику з Росії Александру Аннєнкову - фундатору "відновленої" в 1842 році Десятинної церкви, який під час будівельних робіт знайшов, вивіз і тихцем переплавив унікальний золотий скарб часів Київської Русі.

У 1980 році в будинку був розташований Олімпійський комітет, а в 1982-му - комітет зі святкування 1500-річчя Києва.

Музей Михайла Булгакова (філія Музею історії Києва) розташований в іншому будинку на Андріївському узвозі - під №13. Тут майбутній письменник жив із 1906 до 1919 рр.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Пожежі"

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.