На Андріївському узвозі горів будинок Булгакова

Пожежники сьогодні погасили полум'я у двоповерховій будівлі на Андріївському узвозі, 38 - в історичному центрі Києва.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу столичного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.

"Пожежа на Андріївському узвозі. Двоповерхова будівля", - сказали в прес-службі.

Будинок за адресою Андріївський узвіз, 38 має історичну цінність, бо у ньому якийсь час жив із вітчимом письменник Михайло Булгаков.

Будинок на Андріївському узвозі, 38. Фото: ЖЖ Михайла Кальницького

У XIX сторіччі цей будинок належив поміщику з Росії Александру Аннєнкову - фундатору "відновленої" в 1842 році Десятинної церкви, який під час будівельних робіт знайшов, вивіз і тихцем переплавив унікальний золотий скарб часів Київської Русі.

У 1980 році в будинку був розташований Олімпійський комітет, а в 1982-му - комітет зі святкування 1500-річчя Києва.

Музей Михайла Булгакова (філія Музею історії Києва) розташований в іншому будинку на Андріївському узвозі - під №13. Тут майбутній письменник жив із 1906 до 1919 рр.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Пожежі"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.