У Музей Булгакова передано унікальну колекцію листів і фото

Спільними зусиллями співробітників музею Михайла Булгакова і одного з українських банків музею повернуто унікальний архів булгаковських листів і фотографій з автографами, що належав сестрі письменника Надії Булгакової та її доньці Олені Земській.

Про це повідомляє прес-служба УкрСибБанку.

"Колекція складається з оригіналів листів Михайла Опанасовича, фотографій з автографами і прижиттєвого видання роману "Біла гвардія" з автографом письменника", - зазначила директор музею Булгакова Людмила Губіанурі.

За її словами, в музеї досі не було листів Булгакова, а тут опинився цілий архів.

Спочатку оригінальних експонатів у музеї було дуже мало - всього 47 (колекція першого директора музею Анатолія Кончаковського), але за 20 років архів збільшився в 10 разів - до 500 меморій.

"Останні 18 років питання закупівлі експонатів і поповнення колекції трималося виключно на ентузіазмі співробітників музею, підтримці друзів і меценатів", - заявила голова правління Фонду сприяння музею Булгакова Ірина Воробйова.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".