У Полтаві виставляють на аукціон хату Патріарха Мстислава

Полтавська міська рада розгляне проєкт рішення про продаж на аукціоні будинку, де народився та виріс Патріарх Мстислав (Скрипник), племінник Степана Петлюри.

За попередніми даними, 20 серпня міська рада розгляне проєкт рішення про затвердження умов продажу та висновку про вартість комунального майна за адресою: вул. Мстислава Патріарха (колишня Карла Лібкнехта), 13. Йдеться про приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 79,5 кв. м — об'єкта культурної спадщини, відомого як Хата Патріарха Мстислава.

Рішення готується на виконання ухвали 81-ї сесії міськради від 17 липня 2026 року, яка включила цю будівлю до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні. Згідно з експертними документами, стартова ціна об'єкта встановлена на рівні 525 300 грн.

Ключовою умовою продажу є обов'язки майбутнього власника щодо охорони й реставрації. Покупець має укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини та забезпечити збереження щойно виявленого об'єкта культурної спадщини відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Історична будівля — місце народження та дитинства релігійного й громадського діяча Патріарха Мстислава (Івана Скрипника), племінника Симона Петлюри — перебуває в аварійному стані. Стан перекриття підтримується підпорками, а електропостачання й газ були відключені.

Спроби врятувати садибу здійснювалися неодноразово. З 1994 року громадська організація "Сестринство Святої княгині Ольги" опікувалася будинком: організовувала толоки, ініціювала створення музею та встановила меморіальну дошку на фасаді. У вересні 2021 року з ініціативи міських депутатів планували виділити 200 тис. грн на розробку проєкту реставрації, а в лютому 2022 року передбачалося залучити щонайменше 1 млн грн з міського бюджету на капітальний ремонт і реставрацію. Проте через брак фінансування та повномасштабне вторгнення бюджетні кошти на об'єкт так і не були спрямовані, і будівля продовжила руйнуватися.

Нова процедура приватизації передбачає, що покупець отримує не лише нерухомість, а й юридичні зобов'язання щодо проведення реставраційних робіт та подальшого утримання будівлі в належному стані.

У Полтавській міській раді повідомили, що це питання буде зняте з порядку денного і відправлене на доопрацювання.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".