Інтелектуальний простір Львова десятиріччями визначали дві постаті, чиї інтелектуальна рівновеликість, ерудованість та винятковість в українському контексті не могли не перетворитися на конкуренцію. Обидвох – Дашкевича і Ісаєвича – звали Ярославами.

Коли поет і чиновник Павло Тичина балотується, то в одному бюлетені прізвище Тичини закреслене і замість нього написано "Бандера", а в іншому - "Не хочу его, он бандеровец!" Протести проти українізації не зафіксовані.

Журнал "Forbes Украина" пропонує читачам інтерв'ю з визначними діячами 20-ти років незалежності. Сьогодні - почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", професор В'ячеслав Брюховецький (рос.).

...Тим часом агент “Юрко” натис кнопку пристрою “Тривога”, яким було обладнано сховок. За кілометри від цього місця у райвідділку КГБ засвітилась лампа, сигналізуючи, що пастка закрилася – “Борсук” впіймався. До криївки негайно виїхала озброєна група чекістів.

А може, десь там у німців ще є той документ, коли вони ставлять вимогу Омеляну Ковчу і його родині: не буде священник допомагати євреям – німці йому подарують життя? Невже ті педантичні німці вибірково архівували свої документи? І лише про українського Дем’янюка і не про українського Ковча?

"...Уявлення про себе як про націю-жертву, по-перше, прищеплює почуття меншовартості, сказати б – приреченості на неуспіх, а по-друге, це є неправдою, бо українці цілком давали собі раду й під "колоніальним гнітом”, над яким так уболівають підручники..."

Чому Сталін скасував перепис 1937 року? Скільки українців було у Львові "за поляків"? Які області русифікувались якнайсильніше? Чи була насильницька українізація? Ці та інші дражливі, майже політичні, питання - у матеріалах обліку населення від 1897 до 2001 років.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Пєрацького. А в радянській книзі про цей табір згадано про його в'язнів-оунівців.

1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, який надав всенародної легітимності проголошенню самостійної України дня 24-го серпня. Історичне рішення підтримали в усіх 27 адміністративних регіонах.

Представники колоніально підкореного українського народу на чолі з Феофаном Прокоповичем навчили московських "клієнтів", як треба називати, організовувати та розбудовувати імперію. Сучасні українці-патріоти їх, може, й не шанують, але яких державців тоді готували "бездержавні"! (Нам би зараз "для себе" хоча б два-три таких...)

Посол Литви в Україні: "Забравши у людей основні свободи, влада отримує необмежені можливості формувати армію зомбі. Чи колишня одна шоста землі одужала від тоталітаризму і вже має імунітет? Чи на схід від нас достатньо робиться, щоб історія не повторилася?"

Цьогоріч у цьому лісі знайдено залишки 2072 жертв, понад 2700 артефактів – розстрільну зброю і приватні речі. Екс-президент приїхав сюди напередодні відкриття виставки страшних знахідок...

"...Політизована людина в українській глибинці завжди вважалася трохи хворою на голову. Але втрапити в суд - означає привернути до себе увагу, чого люди, в тому числі і задіяні у виборчому процесі - панічно бояться..."

"...Заходи справляють різний ефект впливу на масову свідомість. Наприклад, громадська думка Львівської області не сприймає аргументів офіційної пропаганди, а значно більше довіряє спогадам колишніх учасників бандоунівського підпілля..."

Червоний терор у його державній фазі принесли в Україну більшовицькі багнети. Це не внутрішній український історичний продукт, а специфіка режиму, встановленого більшовиками в результаті прямої агресії проти УНР.

Я бажаю всім вам хоч раз у житті таке пережити. Ви стоїте на київських схилах, нижче Жовтневого (чорт забирай, невже досі ще Жовтневого?!) палацу, з нічного неба сиплеться сніг. Унизу під вами, навколо вас і над вами – мільйон людей і всі вони жовто-гарячі. Це єдино можливий спосіб не змерзнути і не здатися – бути гарячим, як помаранч.

"Він лежав у камері сам і марив: "Зуби принесли?"... Розрізаний живіт. Крові не було, але кишки вивалились..." Про обставини загибелі правозахисника Юрія Литвина 5 вересня 1984 року розповідає його співкамерник.

В листопаді 1944 року на території України не залишилося підрозділів вермахту. Перейшовши західний кордон, радянські війська розпочали так званий визвольний похід. У підсумку в Європі було створено "соціалістичний табір", підконтрольний СРСР.

Новітній доробок депутата Верховної Ради Володимира Зубанова налічує аж 800 сторінок. Цей незабобонний пан вирішив брати гроші за користування Вікіпедією, яка має все для історика-початківця...

Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених в часи СРСР? Як правильно написати запит? Читайте чорновик посібника для роботи з радянськими архівами. Якщо не знайшли відповіді, пишіть нам.