31 жовтня 1917

31 (18) жовтня 1917: Погроми на Волині

Наприкінці літа - восени 1917 року Україну охопила хвиля погромів маєтків.

Волинський губернський комісар передав до Генерального Секретаріату докладну заяву поміщика с. Лашок Старостянтинівського повіту І. Глембоцького про розгром його палацу в с. Лашках. Подаємо тут деякі витяги з цеї заяви.

Ввечері 18 жовтня в маєток вдерлась частина кінних салдатів, які стояли поблизу для охорони місцевої людности і майна. Розпочавши стрілянину і кинувши кілька бомб, розбили комору з хлібом і сіяли забірати пашню на підводи.

До салдатів пристали місцеві селяне і разим з ними чисто розгромили палац. Викликані козаки не боронили погромщикам робити своє діло.

На другий день місцеві селяне, а між ними і салдати, що повернулись з фронту, знов почали громити палац. Розгром трівав три дні, після чого всі 36 кімнат палацу було пограбовано, поруйновано і знищено.

Маєток у Лашках (тепер - Морозівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
Маєток у Лашках (тепер - Морозівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
Urbański А. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi. Warszawa, 1928.

Всі меблі та инші речі, а також музей, де було зібрано чимало коштовних старовинних річей та посуду, що має історичне значіння, було розбито, велику коштовну бібліотеку спалено, а замуровані наглухо льохи з старими винами розбито і випито та порозливано вина. Шкоди зроблено на кількасот тисяч карбованців.

Щоб краще з'ясувати дикунське поводження салдатів і селян, досить зазначити, що вони стріляли з рушниць в кімнатах, де на стінах та стелі були мозаїчні картини та дубова різьба. Дрібніші меблі було розтягнено, а більші, як наприклад, біліярд, було порозломувано на місці.

Землю в маєтку селяне забрали і поділили між собою. Зруйнували також раціональне рибне господарство в 12 ставах. Збираються ще забрати всю худобу та реманент, який є в маєтку і вирубати в ньому ліс.

Нова Рада, 1917, №179, 7(20) листопада

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.