31 жовтня 1917

31 (18) жовтня 1917: Погроми на Волині

Наприкінці літа - восени 1917 року Україну охопила хвиля погромів маєтків.

Волинський губернський комісар передав до Генерального Секретаріату докладну заяву поміщика с. Лашок Старостянтинівського повіту І. Глембоцького про розгром його палацу в с. Лашках. Подаємо тут деякі витяги з цеї заяви.

Ввечері 18 жовтня в маєток вдерлась частина кінних салдатів, які стояли поблизу для охорони місцевої людности і майна. Розпочавши стрілянину і кинувши кілька бомб, розбили комору з хлібом і сіяли забірати пашню на підводи.

До салдатів пристали місцеві селяне і разим з ними чисто розгромили палац. Викликані козаки не боронили погромщикам робити своє діло.

На другий день місцеві селяне, а між ними і салдати, що повернулись з фронту, знов почали громити палац. Розгром трівав три дні, після чого всі 36 кімнат палацу було пограбовано, поруйновано і знищено.

Маєток у Лашках (тепер - Морозівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
Маєток у Лашках (тепер - Морозівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
Urbański А. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi. Warszawa, 1928.

Всі меблі та инші речі, а також музей, де було зібрано чимало коштовних старовинних річей та посуду, що має історичне значіння, було розбито, велику коштовну бібліотеку спалено, а замуровані наглухо льохи з старими винами розбито і випито та порозливано вина. Шкоди зроблено на кількасот тисяч карбованців.

Щоб краще з'ясувати дикунське поводження салдатів і селян, досить зазначити, що вони стріляли з рушниць в кімнатах, де на стінах та стелі були мозаїчні картини та дубова різьба. Дрібніші меблі було розтягнено, а більші, як наприклад, біліярд, було порозломувано на місці.

Землю в маєтку селяне забрали і поділили між собою. Зруйнували також раціональне рибне господарство в 12 ставах. Збираються ще забрати всю худобу та реманент, який є в маєтку і вирубати в ньому ліс.

Нова Рада, 1917, №179, 7(20) листопада

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.