20 листопада 1917

22 (9) листопада 1917: Свято Української Народної Республіки

В цей момент, Українська Центральна Рада випустила 3-й Універсал. В Полтаві його получили 8 листопаду вечором, а 9-го в першій годині почалась маніфестація.

Згущалися хмари... Віяло холодом... Наставала ніч, яка могла окутати пітьмою все на десятки, а може й на сотні років.

Тисячі думок, тисячі плянів родились тоді в голові.

Чоло покривалося крівавим потом. Знесилені руки шукали в пітьмі дверей, щоб вийти до сонця Правди. Люди-робітники кричали: „Дайте виходу! Дайте правди!"

В цім покрику чулась велика рішучість боротися до загину.

А там... за дверима... там сиділи людоїди-богачі. Вони стерегли двері, щоб часом, робітник не вийшов до бажаного.

Розмістили біля дверей зрадників демократії і ціми силами рішили вступити в бій з тими, що хотіли Правди.

Вони казали: „як це так? Вчорашні раби сміють вимагати у нас Сонця? О, ні! Всього ми їм не дамо! Навіть й те, що дали,— забиремо!".

І всі дірочки позатулювали, щоб не пройшов промінь і не приголубив знесиленних людей. "Не дамо, не дамо!" - гвалтували вони.

А в темряві йшла підготовча робота.

Ставали до зброї всі, хто міг.

Увірвалось терпіння і з казочною силою демократія кинулась в бій.

Заревли гармати, полилась кров..

Велика хвиля визволення віхрем пронеслася з долини Петрограду.

Москва... Київ... Проходили дні тревоги.

Ми прислухувались до кожного руху братів своїх і коли перевага хилилась на їx бік, раділи, безмірно раділи.

Демократія перемогла. Багато пало борців, але їx кров, добула нам свободу.

З прокляттями, з скрежетом зубів, дали дорогу народові ті, хто так бажав темряви, хто боявся Волі.

В цей момент, Українська Центральна Рада випустила 3-й Універсал. В Полтаві його получили 8 листопаду вечором, а 9-го в першій годині почалась маніфестація.

Всі улиці повні народу. На площу стягуются тисячі людей. Видно море голов.

А в центрі цього красуються червоні прапори, на яких є написи „хай живе Українська народня республіка в спілці з другими народами Росії", "негайного миру", "Контроль над виробництвом". Голова Ради Революції читає Універсал: „Народе Украінській! негайнаго миру … контроля над виробництвом... земля переходить в Земельні Комітети", частна собственність касуется. Слава! лунає в повітрі.

Музика грає: "ще не вмерла Україна".

Представники партій та організацій демократичних вітають нове придбання трудового народу на Україні. Ми завоювали право на вільне життя, на землю, на працю.

В цей мент на душі стає так радісно! так хочеться крикнути всьому світові: Дивіться! Ми маєм волю, ми, які раніше гнули шию під ярмом, - розбили його. Тепер до праці, щоб на руїнах старої неволі збудувати нове життя своїми власними силами.

Тільки небо чогось похмуре.

Воно наче плаче за тими молодими силами, які лягли, здобувши нам свободу і волю.

По місту лунає „Слава", грав музика..

Здається ми линемо туди, туди, до царства рівності і братерства, до царства волі, до соціялізму!

Соціаліст-революціонер, 1917, 21 листопада.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.