5 серпня (23 липня) 1917: Луганськ. Другий український з’їзд

Другий український повітовий з’їзд у Луганську відбувся 5 серпня (23 липня) 1917 р.

Дня 23-го липня 1917 р. заходами української „Просвіти" в місті Луганську (на Катеринославщині) відбувся 2-ий Український Повітовий З'їзд.

Спочатку йшли привітання. Після привітаннів презідіум з'їзду приступив до виконання точок, намічених в порядку деннім.

В порядку були доклади прочитані І. д. Вовченком (Історія України), Патериком (Про укр. мову та укр. школу) та Паньківським (Історичний очерк Катеринославщини).

Найголовніша точка цього з'їзду була вибори повітового комітету з виконавчим бюро.

До комітету входять 22 представника, з 2 волостей з 5-и „Просвіт" (з Луганського), від с.-д. партії, від залізничної Громади та два від м. Луганська. З’їзд тут-же дає сьому комітетові наказ, щоби він взявся негайно за українізацію повіту, орудуючись циркулярами Укр. Цент. Ради.

Виконавче бюро комітету ухвалює тут-же скликати з'їзди що місяця, поки праця не піде своїм шляхом. Доклади ідуть досить успішно, особливо „Про укр. мову та укр. школу", після якого відбулася жива дискусія про українізацію школи. Вирішено віддати це питання для розвязання комітетові.

Нова рада, 1917, № 102, 1 серпня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.