Спецпроект

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно" - Руслан Забілий

Голова СБУ знову вводить громадськість в оману, свідомо плутаючи радянський гриф "Секретно" та український "Таємно" і продовжує твердити, що СБУ ніби має підстави регулювати наукову діяльність.

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького", історик Руслан Забілий заявив, що голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський плутає радянські грифи "Секретно" з українськими "Таємно".

Нагадаємо, що в інтерв'ю газеті "Сегодня" голова СБУ повідомив, нібито Руслан Забілий віз до Києва "дискету з робочою інформацією", чим "порушив службові інструкції, а також, скоріш за все, закон України". Також голова СБУ твердить, що «документи з грифом "секретно" на цій дискеті все-таки є".

"Раджу пану Хорошковському тих співробітників, які продовжують слідство над історією, відправити у інформаційно-довідковий зал - відкритий електронний архів СБУ, де кожен історичний документ (крім фото) містить гриф "Секретно", - цитує Забілого прес-служба Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР).

"Хорошковський, коментуючи справі істориків, свідомо плутає радянські грифи "Секретно" із українськими "Таємно", - йдеться у прес-релізі ЦДВР. - Нагадуємо Службі безпеки України, що в Україні чинними є лише грифи "Таємно" та "Цілком таємно". Жодна з копій історичних документів, які незаконно конфісковані СБУ в історика Забілого, таких грифів не містить, більш того - згідно з українським законодавством і не може містити".

Крім того, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" історик Руслан Забілий зазначив, що як науковець та керівник музейної установи працював лише з історичною інформацією, котра не містить державної таємниці і необхідна була для написання наукових праць та підготовки музейної експозиції.

Довідка:

8 вересня в Києві співробітники СБУ незаконно затримали і впродовж 14,5 годин допитували історика Руслана Забілого і без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски. 

У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що не становлять і згідно із законодавством не можуть становити державну таємницю.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Після цього СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею "Тюрма на Лонцького" у Львові й вилучила два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відеосвідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років.

Перший заступник Голови СБУ повідомив у листі від 14 жовтня (отриманому 20 жовтня) про те, що "вказаній кримінальній справі було надано гриф "цілком таємно". Цей факт правозахисники коментують як спробу обмежити право на захист Р. Забілого та щоб обмежити громадський контроль за цією справою. На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

СБУ шукає держтаємницю там, де її не може бути за законом.

Державною таємницею є лише та інформація, яка визначена такою Законом України "Про державну таємницю". І саме за її розголошення передбачена кримінальна відповідальність.

Інформація, яка належить до держтаємниці, перелічена у спеціальному документі "Звід відомостей про державну таємницю". Жодних історичних документів у цьому переліку немає.

Закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади та їх посадових осіб.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Це музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, - один із лише двох в Східній Європі (другий у Вільнюсі, Литва). Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.

Наприкінці цього року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів. Працівники СБУ незаконно вилучили у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках, та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.