Спецпроект

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно" - Руслан Забілий

Голова СБУ знову вводить громадськість в оману, свідомо плутаючи радянський гриф "Секретно" та український "Таємно" і продовжує твердити, що СБУ ніби має підстави регулювати наукову діяльність.

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького", історик Руслан Забілий заявив, що голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський плутає радянські грифи "Секретно" з українськими "Таємно".

Нагадаємо, що в інтерв'ю газеті "Сегодня" голова СБУ повідомив, нібито Руслан Забілий віз до Києва "дискету з робочою інформацією", чим "порушив службові інструкції, а також, скоріш за все, закон України". Також голова СБУ твердить, що «документи з грифом "секретно" на цій дискеті все-таки є".

"Раджу пану Хорошковському тих співробітників, які продовжують слідство над історією, відправити у інформаційно-довідковий зал - відкритий електронний архів СБУ, де кожен історичний документ (крім фото) містить гриф "Секретно", - цитує Забілого прес-служба Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР).

"Хорошковський, коментуючи справі істориків, свідомо плутає радянські грифи "Секретно" із українськими "Таємно", - йдеться у прес-релізі ЦДВР. - Нагадуємо Службі безпеки України, що в Україні чинними є лише грифи "Таємно" та "Цілком таємно". Жодна з копій історичних документів, які незаконно конфісковані СБУ в історика Забілого, таких грифів не містить, більш того - згідно з українським законодавством і не може містити".

Крім того, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" історик Руслан Забілий зазначив, що як науковець та керівник музейної установи працював лише з історичною інформацією, котра не містить державної таємниці і необхідна була для написання наукових праць та підготовки музейної експозиції.

Довідка:

8 вересня в Києві співробітники СБУ незаконно затримали і впродовж 14,5 годин допитували історика Руслана Забілого і без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски. 

У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що не становлять і згідно із законодавством не можуть становити державну таємницю.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Після цього СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею "Тюрма на Лонцького" у Львові й вилучила два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відеосвідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років.

Перший заступник Голови СБУ повідомив у листі від 14 жовтня (отриманому 20 жовтня) про те, що "вказаній кримінальній справі було надано гриф "цілком таємно". Цей факт правозахисники коментують як спробу обмежити право на захист Р. Забілого та щоб обмежити громадський контроль за цією справою. На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

СБУ шукає держтаємницю там, де її не може бути за законом.

Державною таємницею є лише та інформація, яка визначена такою Законом України "Про державну таємницю". І саме за її розголошення передбачена кримінальна відповідальність.

Інформація, яка належить до держтаємниці, перелічена у спеціальному документі "Звід відомостей про державну таємницю". Жодних історичних документів у цьому переліку немає.

Закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади та їх посадових осіб.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Це музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, - один із лише двох в Східній Європі (другий у Вільнюсі, Литва). Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.

Наприкінці цього року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів. Працівники СБУ незаконно вилучили у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках, та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.