Спецпроект

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно" - Руслан Забілий

Голова СБУ знову вводить громадськість в оману, свідомо плутаючи радянський гриф "Секретно" та український "Таємно" і продовжує твердити, що СБУ ніби має підстави регулювати наукову діяльність.

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького", історик Руслан Забілий заявив, що голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський плутає радянські грифи "Секретно" з українськими "Таємно".

Нагадаємо, що в інтерв'ю газеті "Сегодня" голова СБУ повідомив, нібито Руслан Забілий віз до Києва "дискету з робочою інформацією", чим "порушив службові інструкції, а також, скоріш за все, закон України". Також голова СБУ твердить, що «документи з грифом "секретно" на цій дискеті все-таки є".

"Раджу пану Хорошковському тих співробітників, які продовжують слідство над історією, відправити у інформаційно-довідковий зал - відкритий електронний архів СБУ, де кожен історичний документ (крім фото) містить гриф "Секретно", - цитує Забілого прес-служба Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР).

"Хорошковський, коментуючи справі істориків, свідомо плутає радянські грифи "Секретно" із українськими "Таємно", - йдеться у прес-релізі ЦДВР. - Нагадуємо Службі безпеки України, що в Україні чинними є лише грифи "Таємно" та "Цілком таємно". Жодна з копій історичних документів, які незаконно конфісковані СБУ в історика Забілого, таких грифів не містить, більш того - згідно з українським законодавством і не може містити".

Крім того, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" історик Руслан Забілий зазначив, що як науковець та керівник музейної установи працював лише з історичною інформацією, котра не містить державної таємниці і необхідна була для написання наукових праць та підготовки музейної експозиції.

Довідка:

8 вересня в Києві співробітники СБУ незаконно затримали і впродовж 14,5 годин допитували історика Руслана Забілого і без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски. 

У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що не становлять і згідно із законодавством не можуть становити державну таємницю.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Після цього СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею "Тюрма на Лонцького" у Львові й вилучила два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відеосвідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років.

Перший заступник Голови СБУ повідомив у листі від 14 жовтня (отриманому 20 жовтня) про те, що "вказаній кримінальній справі було надано гриф "цілком таємно". Цей факт правозахисники коментують як спробу обмежити право на захист Р. Забілого та щоб обмежити громадський контроль за цією справою. На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

СБУ шукає держтаємницю там, де її не може бути за законом.

Державною таємницею є лише та інформація, яка визначена такою Законом України "Про державну таємницю". І саме за її розголошення передбачена кримінальна відповідальність.

Інформація, яка належить до держтаємниці, перелічена у спеціальному документі "Звід відомостей про державну таємницю". Жодних історичних документів у цьому переліку немає.

Закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади та їх посадових осіб.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Це музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, - один із лише двох в Східній Європі (другий у Вільнюсі, Литва). Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.

Наприкінці цього року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів. Працівники СБУ незаконно вилучили у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках, та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.