Спецпроект

РОМИ ВИМАГАЮТЬ ВІД АЗАРОВА ВШАНУВАТИ І ЇХНІЙ ГОЛОКОСТ

Роми наполягають на необхідності увічнити на державному рівні пам'ять представників їх народності, вбитих у Бабиному Яру.

Про це йдеться в переданому УНІАН Центром об'єднання й захисту прав ромів зверненні ромських організацій до прем'єр-міністра України, голови Оргкомітету з підготовки і проведення заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру Миколи Азарова.

У зверненні наголошується, що "жертвами гітлерівських окупантів стали представники практично всіх національностей, але тільки щодо нас, ромів, а також євреїв убивства проводилися винятково на підставі етнічної належності. На території України було знищено практично всіх ромів. Тому ми наполягаємо на необхідності увічнення пам'яті жертв Голокосту ромів на державному рівні".

У документі також наголошується, що жодна ромська організація не представлена в Організаційному комітеті з підготовки і проведення заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

"Це дає нам підстави розглядати План заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру, запропонований Організаційним комітетом, як діловий проект з відмивання бюджетних коштів через єврейські фонди. Робиться це на кістках предків народу рома, ігноруючи пам`ять жертв голокосту розстріляних ромів у Бабиному Яру. Роми України і наша організація вважають, що План заходів дискримінаційний і знищує історію народу рома для майбутніх поколінь", - заявляють представники ромів.

Черговим проявом цього, йдеться далі у зверненні, є знищення в ніч на 4 липня 2011 р. символічного каменя в пам`ять жертв Голокосту в Бабиному Яру, встановлений в 2009 році за кошти народу рома.

Представники народу рома, які за свої кошти встановили символічний камінь пам`яті жертвам, розстріляним у Бабиному Яру, а також керівництво ВОО "Центр об`єднання і захисту прав ромів" готові провести публічний діалог з представниками уряду стосовно ситуації щодо народу рома в Україні.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.