АНОНС: Міжнародна конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи" в Харкові

24-25 вересня 2015 року у Харкові пройде міжнародна дослідницька конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи".

На конференції виступатимуть молоді дослідниці та дослідники з України, Польщі, Росії. Теми доповідей зачіпають проблеми від міжконфесійних стосунків у раньомодерних містах та питань національних ідентичностей імперської доби до постав ОУН щодо Голокосту та радянського офіційного гумору.

Попри тематичне різноманіття, конференція має досить конкретну спрямованість – пошуки місця для єврейського минулого у історії Східної Європи.

Захід відбуватиметься втретє і стане майданчиком для презентацій молодих науковців – істориків, соціологів, етнологів.

На конференцію запрошені визнані експерти: Ярослав Грицак зі Львова, Аркадій Зельцер з Єрусалима, Гжегож Кшивец з Варшави, Маріс Рукс з Риги та Анатолій Подольський з Києва.

Робота заходу розпочнеться о 10.00 24 вересня в аудиторії 2-49 Головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, майдан Свободи 4)

Також, в межах конференції, 25 вересня о 18.00 відбудеться публічна лекція канадського письменника та дослідника Марка Царинника.

Програма конференції:

Четвер, 24.09 (ХНУ ім. В. Каразіна, майдан Свободи 4)

10.00 - 11.30 Привітання учасників: Юрій Радченко

Вступні доповіді:

Аркадій Зельцер Пам’ять в пам’ятниках: самоідентифікація радянських євреїв та Голокост

Анатолій Подольський Стан політики меморіалізації щодо жертв Голокосту в сучасній Україні (на прикладі нових Меморіалів на теренах Західної України)

11.30 - 11.50 Перерва на каву

12.20 - 14.00 Панель І Дослідження єврейської історії

Модератор: Андрій Домановський (Харків)

Анна Марія Басаури Зюзіна (Київ) Дослідження іудаїзму в радянській Україні (1957-1985): Т. Кичко, А. Едельман та І. Мигович

Ігор Дворкін (Харків) Євреї Наддніпрянщини кінця XVIII - початку ХХ ст. в сучасній українській історіографії

Марина Стрільчук (Дніпропетровськ) Історія єврейського народу першої половини ХХ ст.: образи в українській пострадянській історіографії

Коментар: Анатолій Подольський (Київ)

14.00 - 14.50 Обід

15.00 - 17.30 Панель ІІ Виклики та трансформації

Модератор: Євген Котляр (Харків)

Анна Вараниця (Львів) Початкова освіта як чинник (не)збереження національної самобутності: дискусії і практики в єврейському середовищі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Адам Рашевський (Варшава) Єврейська ідентичність проти мультинаціональної монархії в працях Йозефа Рота

Ілля Юзефович (Москва) Стратегії формування "єврейського акценту" в російській літературі. На матеріалах творів ХIX-XX ст.

Євгеній Монастирський (Львів) Єврейський фактор у формуванні системи радянської агітації та пропаганди серед національних меншостей (1919 – 1924 рр.)

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

17.30 - 17.50 Перерва на каву

18.00 - 19.00 Публічна лекція:

Марко Царинник (Торонто) Аркадій Любченко: доба, життя, діярій, жадоба.
Модератор: Володимир Скляр (Харків)

П’ятниця, 25.09 (Hotel Voyage, вул. Ярослава Галана 3)

9.30 - 11.00  Панель ІІІ Євреї та оточуючі спільноти у міському просторі

Модератор: Павло Єремєєв  (Харків)

Андрій Шпірт (Москва) Місто, церква, єврейська громада та форми релігійного насильства: суперечка навколо церковної ділянки у Бресті в 1669-1671 рр.

Артем Харченко (Харків) Зі штетлу до метрополії: Харків як центр внутрішньої єврейської міграції у Російській імперії

Лариса Карачевцева (Київ) Міські карти пам’яті як предмет міждисциплінарних досліджень

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

11.00 - 11.20    Перерва на каву

11.30 - 13.30    Панель IV Українські контексти Голокосту

Модератор: Денис Журавльов (Харків)

Юрій Радченко (Харків) ОУН(м) та Голокост: сase study Івана Юр’єва

Роман Михальчук (Рівне) Легальна преса Рівненщини як засіб антисемітської пропаганди: порівняльний аналіз та динаміка публікацій

Анна Вилегала (Варшава) "Що робити з єврейськими речима?" Про єврейську власність у Галичині під час Другої світової війни

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

13.40 - 14.30 Обід

14.40 - 17.00    Панель V Пам'ять та міфи у тоталітарному суспільстві

Модератор: Володимир Скляр (Харків)

Михайло Мартиненко (Львів) Репрезентація пам’яті про Голокост у Львові у літературній та публіцистичній творчості Володимира Павловича Бєляєва в 1944-1953 рр.

Анна Медведовська (Дніпроперовськ) Рецепція Голокосту в суспільній думці пізньорадянської доби (1950-80-ті рр.)

Катерина Єремєєва (Харків) Репрезентація нацменшин та українців у інституалізованому гумористичному дискурсі радянської України

Марія Вятчина (Казань) Від "білого єврея Гейзенберга" до "білих жидів" Латгалії: етимологія поняття та контекстуальний аналіз

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

Організатори: Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи, Українсько-єврейська зустріч, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Український центр вивчення історії Голокосту, Харківський національний університет ім. В. Каразіна.

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році