У Києві діє виставка архівних документів про мистецтво кобзарів

До 28 січня в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України діятиме виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)".

Про це "Історичній правді" повідомили в аріхві-музеї. Саму експозицію відкрили ще 28 грудня минулого року.

Кобзарі-лірники – це мандрівні співці, які були переважно сліпими людьми. Для них спів та гра були фактично єдиним засобом існування. Вони ходили по селах, грали на весіллях, ярмарках тощо. Протягом століть кобзарі були виразниками думок і настроїв народу.

"ЦДАМЛМ України представляє унівкальні документи – рукописи українських пісень, аранжування, численні світлини кобзарів, бандуристів, листування, колекції книжкових зібрань – все те, що дозволяє дізнатися про мистецтво зберігачів українського епосу" говорить упорядник експозиції Алевтина Сукало.

 

Мета виставки – популяризація фондів ЦДАМЛМ України, особливо цінних архівних документів та друкованих видань з колекцій архіву-музею, що розкривають мистецтво кобзарів, бандуристів України.

В основі експозиції – архівні документи та друковані видання з особових фондів українських митців О. Сластіона, М. Опришка, Г. Ільченка, Г. Ткаченка, О . Корецького, Г. Хоткевича, М. Полотая, С. Тобілевич, П. Куліша, а також документи з фондів Національної заслуженої капели андуристів України імені. Г. І. Майбороди, Національної спілки кобзарів України та інших.

Відвідати виставку з екскусією можна двічі на день – об 11.00 і о 14.00 окрім вихідних днів. Діятиме експозиція до 28 січня.

Виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)"

Місце: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія Національного заповідника "Софія Київська", приміщення "Бурси" центральний вхід)

Вхід вільний.

Екскурсію можна замовити за тел.: 278 44 81, 050 507 66 00

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.