Спецпроект

Колекція в Музеї Ханенків під загрозою через відсутність опалення

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків стурбовані умовами зберігання колекції через відсутність опалення в приміщеннях.

Про це написала на своїй сторінці у мережі Facebook заступник генерального директора з наукової роботи Олена Живкова, передає "Українська правда. Життя".

Вона, зокрема, уточнила, що температура у фонді живопису Музею Ханенків тримається на рівні 8,5 – 9,2 градуси, хоча за всіма світовими стандартами повинна бути 18-19 градусів +/- 2 градуси, а вологість 50% +/- 2%.

"Температура в фондах ніколи ще (а я працюю в музеї 35 років) не падала так низько", – уточнює Живкова.

"Нехай не завтра, але ближче до грудня, тепло все ж включать, і тоді старе дерево і старі полотна почнуть швидко зсихатися. Ікони і живопис на дошках цей процес просто порве, а фарба, стиснувшись на полотнах лопне, підніметься "дахами", згорнеться трубочками і осиплеться", – пояснює вона.

Заступник генерального директора з наукової роботи зазначає, що "музей писав листи, телефонував і благав", але "відповіді немає".

Як повідомили у "Київенерго", така проблема існує у всіх музеях Києва, кінотеатрах та інших закладах, що фінансуються з бюджету.

"Ми знаємо про цю проблему. До нас звертається "Софія Київська", просить кінотеатр "Жовтень" та інші. Але ми нічого не можемо вдіяти. Ми це питання ціни на газ вирішуємо з квітня, і воно досі не вирішене", – сказали у прес-службі компанії.

У "Київенерго" додали, що постійно ведуть переговори з Кабміном, а у четвер, 2 листопада, написали відкритого листа до НКРЕКП.

"Але різниця у ціні дуже велика – ми купуємо газ по 7,9 тисячі гривень за 1 тис. м³, а у тарифі на виробництво тепла його вартість 4,94 тисячі гривень за 1 тис. м³. Шляхів покриття її немає. Відповідно проблема досі не вирішена.

Рішення про дату подачі тепла у соціальні заклади немає. І коли воно може бути, нам невідомо", – підсумували у прес-службі.

"Українська правда" також намагається отримати коментарі з цього приводу у КМДА.

Раніше в КМДА повідомляли, що дійсно питання подачі тепла у відомчі та адміністративні будинки досі залишається невирішеним.

"Ми неодноразово говорили про те, що не врегульовано питання ціни на газ для бюджетних установ після підняття ціни на газ на 60% Кабміном", – пояснював заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, міська влада неодноразово зверталася і до Кабміну, і до НКРЕКП з проханням терміново вирішити це питання.

"На жаль, ця проблема досі неврегульована. Нам довелося підключати школи в антикризовому режимі. Рішенням комісії з надзвичайних ситуацій у п’яницями зобов’язали "Київенерго" підключити школи, оскільки розуміли прогноз на понеділок (23 жовтня – ред.)", – сказав Пантелеєв.

"Але ситуація залишилася на тому ж рівні. Питання ціни не вирішено, і насьогоднішній день ми не підключаємо будівлі адміністративні, міністерства, відомства, які фінансуються з бюджету у питанні опалення", – додав він.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»