Спецпроект

АНОНС: Презентація концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру

Концепція передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме: меморіальний парк «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь»; Український музей Голокосту; Меморіальний музей Бабиного Яру; пам'ятні місця, пам'ятники та пам'ятні знаки, пов'язані з історією Бабиного Яру, що залишаться поза межами меморіального парку.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" розроблено робочою групою при Інституті історії України НАН України на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Як пілотний проект концепція розглядає створення, на основі раніше розробленої Робочою групою концепції, Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул. Юрія Іллєнка, 44.

Учасники:

Євген Нищук – міністр культури України;

Геннадій Боряк – голова Робочої групи при Інституті історії України НАН України з меморіалізації Бабиного Яр, член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Олександр Лисенко – заступник голови Робочої групи, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України у роки Другої світової війни Інституту історії України НАН України;

Тетяна Пастушенко – секретар Робочої групи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Віталій Нахманович – заступник Робочої групи, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру;

Борис Глазунов – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Акредитація для представників ЗМІ тел.: 234-15-36, або ел.адреса: presa@mincult.gov.ua

Час: 6 лютого, середа, 15:00

Місце: "Укрінформу": вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна"), Зала №1

Контакт: (044) 299-03-32; 299-05-01

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін