Спецпроект

Чи перейменують «українських націоналістів» у польському законі про IPN?

Законодавча комісія Сенату Польщі хоче, щоб Інститут національної пам’яті (IPN) підготував замінник для слів «українські націоналісти».

Це поняття в законі про IPN, поставив під сумнів у січні цього року Конституційний суд, повідомляє "Наше Слово".

Фото: senat.edu.pl
Фото: senat.edu.pl

У січні суд постановив, що положення поправки до цього закону в частині про злочини українських націоналістів є неконституційними.

У лютому 2018 р. постанову оскаржив президент Анджей Дуда, вказуючи, що поняття «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» є неточними, і Конститутційний трибунал підтримав цю оцінку.

Під час засідання законодавчої комісії Cенату Польщі, яке пройшло 7 травня, директор Бюро пам’яті боротьби і мучеництва IPN (Biura Upami?tnie? Walk i M?cze?stwa IPN – пол.) Адам Сівек сказав, що необхідно ввести коректуру до Закону.

«Безумовно, необхідно внести корекцію в це правове регулювання, оскільки суд не ставив під сумнів самого явища злочину і не ставив під сумнів санкцію за заперечення злочину, а вказував на необхідність уточнення визначення злочинців і сфери виникнення», – зазначив представник IPN.

Відеозапис засідання можна подивтися за посиланням (про закон IPN від 15:00 хв.)

Нагадуємо, що 6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухваленийСеймом Польщі 26 січня того ж року.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.