Спецпроект

Дуда звернувся до Зеленського з проханням дозволити ексгумації польських жертв Волині

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

За його словам, цей крок дозволить зміцнити відносини двох країн, повідомляє "Дзеркало тижня".

Про це Дуда розповів в четвер, 11 липня, після покладання вінків до монумента полякам, загиблим під час конфлікту з українцями на Волині й у Галичині в 1943-1944 роках.

Дуда зазначив, що відповідна розмова між ним і Зеленським відбулася під час зустрічі в Брюсселі 4 червня.

"Щоб не було лихої пам'яті або ворожості необхідно вшанування. А умова цього вшанування - це згода української сторони на проведення ексгумації для того, щоб можна було позначити могили, щоб нащадки знали ці місця, куди можна поїхати, де можуть запалити лампадку, покласти квіти, помолитися, де можуть подумати і згадати про своїх рідних. На цьому повинні будувати наші відносини на майбутнє", - підкреслив Дуда.

Нагадаємо, Україна призупинила видачу дозволів на пошукові роботи (а не власне ексгумацій) для польських організацій у квітні 2017 року після серії актів вандалізму проти українських могил і пам'ятників на території Польщі. Голова УІНП Володимир В'ятрович умово відновлення видачі дозволів назвав відновлення поляками хоча б одного із пошкоджених пам'ятників.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.