УІНП презентував інтерактивний каталог проєктів для вільного використання

«Пам’ять онлайн. Цікаво. Доступно. Достовірно» – саме таку назву має каталог проєктів Українського інституту національної пам’яті.

Про це йдеться на веб-сторінці Інституту.

 

Проєкти згруповано за кількома наскрізними темами-напрямами роботи Інституту. Усі матеріали – у вільному доступі. Шукати їх дуже зручно: обираєте тему чи проєкт, скануєте QR-код, завантажуєте – і користуєтеся.

Це видання є своєрідним підсумком п'ятирічної роботи Інституту – з 2014 по 2019-й, коли його очолював історик Володимир В'ятрович.

37 фотодокументальних виставок, майже 50 видань, плакати, календарі й довідкові матеріали – і це далеко не весь результат роботи Українського інституту національної пам'яті за 5 років.

За цей час Інститут також організував та/чи підтримав проведення понад семи десятків наукових конференцій (у тому числі кількох міжнародних), круглих столів і семінарів. А ще було понад три сотні різноманітних публічних заходів, найпопулярніший із яких – мандрівний фестиваль "Історія.UA".

Саме на популяризації історії було зосереджено чи не найбільше уваги й зусиль команди Інституту впродовж 2014–2019-го.

Головними цілями тут було: деконструювати радянські/російські міфи та стереотипи про українське минуле та сформувати в українців власні спільні уявлення про нього – бо це основа національної пам'яті. Реалізувати ці завдання й були покликані презентовані в цьому каталозі проєкти.


Упорядники: Наталка Позняк, Оксана Полтавець.


Вступна стаття:
Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019).


Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Катерина Завада, Петро Клим, Дмитро Кобринський, Ганна Олійник, Катерина Сідаш, Ярина Ясиневич.


Редагування та коректура: Богдан Завітій.


Щоб отримати каталог проєктів Інституту для вільного використання безоплатно для шкіл, музеїв, військових частин, достатньо виконати кілька простих кроків. Деталі за посиланням.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.