"Габсбурзька щелепа" - наслідок інцесту. Як виродилася могутня династія Європи

Виражена деформація нижньої частини обличчя, характерна для представників європейської королівської династії Габсбургів – результат кровозмісних шлюбів, що тривали протягом кількох поколінь.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Близькі родичі: Карл II, Карл V і Філіп IV Габсбурги (зліва направо)
Близькі родичі: Карл II, Карл V і Філіп IV Габсбурги (зліва направо)
Колаж: ВВС. Україна

Аномалія, що отримала неофіційну назву "габсбурзьке підборіддя", добре помітна на портретах представників династії – як жінок, так і чоловіків: нижня щелепа сильно видається вперед, а верхня виглядає недорозвиненою.

Історики давно підозрювали, що ця родинна особливість Габсбургів – результат низки близькоспоріднених шлюбів.

Тепер ці підозри отримали наукове підтвердження від іспанських медиків, які вивчили кілька десятків портретів представників династії та склали масштабне генеалогічне дерево Габсбургів, яке охоплює понад 20 поколінь династії.

Рідна кров

Габсбурги були наймогутнішою королівською династією Європи протягом більшої частини Середньовіччя та Нового часу.

Представники цієї родини об'єднали під своєю владою величезні території в Західній, Південній та Центральній Європі – землі, якими вони в різний час правили, сьогодні входять до складу Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Чехії, Австрії, Угорщини, Румунії, України та багатьох інших країн.

Такої могутності Габсбургам вдалося домогтися не в останню чергу завдяки численним шлюбам між представниками правлячої династії, що дозволяло уникнути дроблення територій під час розподілу між спадкоємцями.

Найяскравішим прикладом такої кровозмісної політики став король Іспанії Карл II. Його батько доводився його матері дядьком, сама мати була народжена від шлюбу між двоюрідними братом та сестрою – які, у свою чергу, теж з'явилися на світ внаслідок кровозмішання.

Карл II Іспанський з народження був інвалідом: він насилу розмовляв і жував їжу
Карл II Іспанський з народження був інвалідом: він насилу розмовляв і жував їжу

Шість з восьми прадідів та прабабок Карла були нащадками Хуани Божевільної. Коефіцієнт його інбридингу (схрещування близькоспоріднених організмів) становив 25% - такий же показник у дітей, які народилися внаслідок прямого інцесту між братом і сестрою. Карл з народження був інвалідом з низкою захворювань, і не залишив спадкоємця.

Близькоспоріднені шлюби законодавчо заборонені у більшості країн – саме тому, що вони істотно підвищують ризик розвитку вроджених захворювань. Батьки, які є родичами між собою, можуть передати дитині одну й ту ж форму дефектного гена – і ця ймовірність зростає через близькість споріднення.

Родинна потворність

Іспанські вчені зібрали портрети 15 представників Габсбурзької династії (загалом 66 зображень) і показали їх 10 практикуючим щелепно-лицьовим хірургам, попросивши тих оцінити ступінь деформації обличчя зображених людей.

Паралельно з цим історики склали докладне генеалогічне дерево Габсбургів, що містить в собі понад 6 000 людей з понад 20 поколінь, аби найбільш точно оцінити ступінь спорідненості між ними та рівень інбридингу того чи іншого правителя.

Результат оцінки хірургів виявився передбачуваним: чим більше родичів було серед предків монарха, тим більш вираженими були аномальні риси обличчя – особливо випнута нижня щелепа.

Найменш деформованим виявилося обличчя Марії Бургундської, яка вийшла у 1477 році заміж за Максиміліана Габсбурга – майбутнього імператора Священної Римської імперії.

Марія Бургундська
Марія Бургундська

Аномалія нижньої щелепи була найбільш помітною у Філіпа IV (короля Іспанії і Португалії з 1621 по 1640 роки), верхньої – в імператора Максиміліана I Габсбурга та відразу декількох його нащадків.

Альбрехт Дюрер. Портрет імператора Максиміліана І
Альбрехт Дюрер. Портрет імператора Максиміліана І

"Хоча наше дослідження засноване на історичному матеріалі, інбридинг досі поширений в окремих географічних регіонах та серед певних релігійних та етнічних груп, тому і сьогодні важливо досліджувати його наслідки.

Династія Габсбургів слугує свого роду лабораторією для цього, оскільки рівень інбридингу в ній особливо високий", - резюмує провідний автор роботи, професор Університету Сантьяго-де-Компостела Роман Вілас.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.