Скандал довкола нового директора Історичного музею в Дніпрі продовжується. ВІДЕО

Апеляційний суд виніс рішення по резонансній справі, яка триває більше двох років і стосується виборів директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.

Про це "Історичній правді" повідомила позивачка у справі Яна Тимошенко.

 


Передісторія

У листопаді 2018 року відбувся конкурс на посаду директора одного з найбільших і найстаріших музеїв України: Дніпропетровського національного історичного музею.

Перемога в конкурсному доборі за рішенням конкурсної комісії, сформованої Дніпропетровською Обласною Радою, була віддана Юлії Пісчанській, яка ніколи не працювала в музейних закладах, позиціонувала себе як ресторатора, але зазначала, що працювала продюсером в ялтинській фірмі "ООО "Горизонт-фільм".

Ця подія викликала широкий резонанс не тільки у м. Дніпрі, але й в інших містах України. У громадськості виникли численні запитання і стосовно відповідності кандидатури кваліфікаційним вимогам Закону України "Про культуру", і стосовно достовірності поданих Пісчанською Ю. документів (а саме зазначеного досвіду роботи), і стосовно складу комісії з конкурсного добору, її об`єктивності та неупередженості, а також щодо рішення зазначеної комісії.

Саме ці спірні факти та порушення стали підставою судового позову з вимогами скасувати результати конкурсного добору, скасувати призначення Пісчанської Ю.В. на посаду директора ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, а також зобов`язати Дніпропетровську обласну раду оголосити новий конкурс.

Позивач у справі – Яна Тимошенко, завідувачка Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького, яка теж була кандидаткою в цьому конкурсі.

21 листопада 2019 року суд першої інстанції задовольнив вимоги позовної заяви, 1 жовтня 2020 року апеляційний суд підтвердив це рішення в частині скасування результатів конкурсного добору. З повним рішенням суду можна ознайомитись в Єдиному реєстрі судових рішень за посиланням.

Стосовно призначення Ю. Пісчанської на посаду директора ДНІМ ім. Д.І. Яворницького апеляційний суд в своєму рішення зазначає, що "разом із визнанням протиправним та скасуванням рішення конкурсної комісії, відпадають підстави … призначення її на посаду".

А також: "Колегія суддів вважає, що наслідки прийняття рішення суду та висновки, які наведені в цьому рішенні, мають бути враховані відповідачем при здійсненні його дискреційних повноважень".

Таким чином, оскільки результати конкурсу скасовані, то має бути призначений новий конкурс як єдиний законний шлях призначення директора Комунального закладу культури.

З повним рішенням апеляційного суду можна ознайомитись в Єдиному реєстрі судових рішень за посиланням.

Рішення суду вступило в силу 1 жовтня 2020 року, але до сих пір не виконано Дніпропетровською обласною Радою як відповідачем в цій судовій справі та уповноваженою особою у вирішенні питань призначення керівників комунальних закладів культури.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.