Виставка, конференція і не тільки: що готує МКІП до 35-х роковин «Чорнобиля»

Міністерство культури та інформаційної політики готує заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Про це йшлося під час засідання Організаційного комітету, повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Чорнобиль — набагато більше, ніж просто катастрофа. Ми маємо переосмислити його вплив на Україну. Адже трагедія незабаром стала темою для дискусій щодо прав людини, прав громадян, демократії та збереження природи.

Після 26 квітня 1986 року світ розділився на "до" і "після". Сподіваємось, що план заходів з відзначення 35-ї річниці допоможе досягти нашої майбутньої мети — підняти питання важливості меморіалізації Чорнобилю. А також внесення Зони Відчуження до світової спадщини ЮНЕСКО, що надасть можливість продемонструвати всьому світу вагу цієї спадщини та зберегти її для майбутніх поколінь", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Під час засідання Ткаченко повідомив про заходи, які готує МКІП до 35-ї річниці Чорнобильської трагедії.

Зокрема, триває підготовка Всеукраїнської конференції "Критерії видатної універсальної цінності для номінування Чорнобильської зони до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", яку планують провести у травні 2021 року.

У рамках Міждисциплінарного форуму "Зона (не) відчуження" Міністерством підготовлена комплексна концепція комеморації Чорнобильської зони, яка має бути презентована та обговорена на онлайн-форумі 21-23 квітня.

Також, за словами Ткаченка, МКІП пропонує включити загоризонтну радіолокаційну станцію "Дуга" до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. Планується, що таке рішення буде прийнято урядом вже найближчим часом.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.