АНОНС: Онлайн-конференція "День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців"

Напередодні Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом відбудеться онлайн-конференція “День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Питання до обговорення:

- Який сенс громадяни вкладають у "День Перемоги"?

- Наскільки радянські інтерпретації історії поширені в українському суспільстві?

- День Перемоги як інструмент ідеологічної війни проти України.

- Як Україна має відзначати День Перемоги і День пам'яті та примирення?

- Як пов'язані інтерпретації історії та зовнішньополітичні орієнтації громадян сьогодні?


Учасники:

Антон Дробович – голова Українського Інституту національної пам'яті;

Микита Потураєв – народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Оля Гнатюк – чергова головуюча Ініціативної групи "1 грудня", професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії, авторка книги "Відвага і страх" про Львів у 1939–1945;

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, співавторка Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, співупорядниця видання "Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації)";

Володимир Бірчак - заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016);

Сергій Шаповалов – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, старший викладач Києво-Могилянської академії;

Василь Яблонський – директор Європейського Інституту, автор книги і докторської дисертації "Діяльність Державного центру УНР в екзилі 1920–1992 рр.".


Модератори: Олексій Гарань – професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Петро Бурковський – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Час: 7 травня, п'ятниця, 10.00

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.


Довідково. Результати загальнонаціонального опитування "День Перемоги в історичній пам'яті українців", проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, будуть розміщені на сайті Фонду "Демократичні ініціативи".


Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв'язку ZOOM


Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.