АНОНС: Прем’єра документального фільму «Депортація 44-46»

На фестивалі «Молодість відбудеться прем’єра документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню понад 480 тисяч українців з території сучасної Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомила пресслужба кінокомпанії УМ-Груп.

 

Стрічка розповідає, як польські та радянські комуністи наприкінці Другої світової війни організували депортацію корінного українського населення з земель південно-східної Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Лемківщина, Любачівщина, Західна Бойківщина. В картині використано невідомі до цього часу кадри хроніки, фотографії та документи.

Разом із документальною оповіддю у фільмі відтворено й ігровий сюжет, у якому показано допит "переселенки" в кабінеті КҐБ через 20 років після закінчення депортації. Крім того, автори стрічки створили історичну реконструкцію з реалістичним зображенням жахливих умов товарних вагонів, у яких депортували українців.

Сценарій стрічки отримав схвальні відгуки українських та польських істориків. Так, із польського боку текст рецензував професор Жешувського університету Ян Пісулінські, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.


Творча група:

У ролях: Лариса Руснак, Ірина Лазер, Дарина Новікова,Вадим Курилко

Режисерка: Олеся Моргунець-Ісаєнко

Автор сценарію: Тарас Лазер

Продюсери: Артем Денисов, Олена Яковенко

Оператор-постановник: Євгеній Кирей

Музика: Оксана Моргунець

Пісні: Ірина Лазер та гурт Mavka

Науковий консультант: Роман Кабачій


Час:
3 червня, четвер, 18:00


Місце: Фестиваль "Молодість" у кінопросторі поруч із Аркою дружби народів в Києві


Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.


Квитки та додаткову інформацію розміщено на сторінці фестивалю "Молодість".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.