Спецпроект

Російський проєкт «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» йде у школи та ВНЗ

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет та генеральний директор благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер у понеділок підписали меморандум про партнерство.

Про це повідомляє пресслужба МОН.

 

У документі йдеться про спільні дії МОН із благодійним фондом щодо поширення знань про трагічні події Голокосту в Україні та Європі, застосування сучасних методик для практичної роботи з використанням новітніх освітніх інструментів, розвитку проєктної діяльності серед вчителів, школярів та студентів.

"Голокост – одна з найтрагічніших подій в історії не лише єврейського народу, а й України та Європи. Це наш спільний біль, який ми пережили разом та маємо разом докладати зусиль, щоб не повторити гірких помилок минулого. Тому команда МОН сприятиме проведенню спільних інформаційних та просвітницьких заходів, уроків пам'яті, наукових досліджень. Наше майбутнє – це мирна щаслива країна, привітна для всіх народів світу", - зазначив Шкарлет.

Меморандум передбачає розвиток співробітництва в галузі освіти та науки за такими напрямами:

-         проведення освітніх, наукових та культурних заходів, що сприятимуть посиленню інституційної спроможності обох сторін та будуть направлені на підтримку діяльності закладів освіти в Україні;

-         спільна координація в проведенні Національного уроку пам'яті, приуроченого до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру 29 вересня 2021 року для школярів;

-         проведення в майбутньому щорічних Національних уроків пам'яті до роковин трагедії в Бабиному Яру для учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти;

-         проведення спільних інформаційних та просвітницьких заходів, зокрема, виставок, конференцій, вебінарів, круглих столів, приурочених до суспільно значущих подій;

-         підготовка спільних видань спеціалізованих навчальних матеріалів та створення спільних видавничих проєктів;

-         сприяння обміну інформацією з вивчення подій Голокосту між Фондом, закладами вищої освіти та науково-дослідними установами відповідно до узгоджених правил;

-         створення тематичних заходів із залученням експертів, науковців, громадськості, проведення конкурсів для вчителів, викладачів закладів вищої освіти, школярів, заснування номінацій, премій тощо.

"Спільно з Міністерством освіти і науки ми вже незабаром запропонуємо абсолютно новий підхід до вивчення історії Голокосту. Разом із вивченням матеріалів за підручниками учні зможуть спробувати себе в ролі дослідників, дізнаватися нове на практиці, працюючи з першоджерелами.

Для цього ми представимо освітню онлайн-платформу, куди учні зможуть додавати знахідки з домашніх архівів та оцифровані в місцевих музеях артефакти, спогади родичів про Другу світову війну", - сказав Яковер.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін