На Тернопільщині перепоховали трьох вояків УПА. ФОТО

На Тернопільщині відбулося перепоховання останків трьох вояків УПА, знайдених торік під час розкопок, які проводили представники меморіально-пошукового центру «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє Армія.Inform.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонію погребіння останків вояків Української Повстанської Армії очолив архієпископ Тернопільський і Кременецький Православної церкви України Нестор. Панахида за загиблими вояками відбулася в церкві Архістратига Михаїла в Темногайцях. А поховали вояків у братській могилі в селі Великі Загайці.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

За словами керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, останки українських патріотів були віднайдені у 2020 році у двох могилах у лісі біля Великих Загайців Кременецького району. Пошукові роботи, ексгумацію та перепоховання профінансував Український інститут національної пам'яті.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Особу одного із загиблих вдалося встановити – це Марко Фук, уродженець села Темногайці. Двох інших, за результатами антропологічної експертизи, ідентифіковано як його родичів. Але імен встановити не вдалося.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонія перепоховання відбулась за участю почесної варти Збройних Сил України, клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець", керівництва Тернопільської обласної ради, Кременецької райдержадміністрації та представників УІНП.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.