Під Києвом виявили кладовище та залишки храму часів Київської Русі

Біля столиці, у центральній частині Вишгорода, археологи виявили стародавні кладовище та залишки храму. Знахідка допомогла історикам простежити еволюцію “серця” міста.

Про це повідомили у Вишгородському історико-культурному заповіднику.

 

Підчас розкопок у центральній частині міста представники вишгородської археологічної експедиції спільно з археологами Національної академії України виявивши територію церковного кладовища часів Київської Русі. На цій місцевості ще жодного разу не проводили планових археологічних досліджень.

Зазначають, що знахідка дозволяє простежити еволюцію центральної частини Вишгорода ХІ-ХІХ століть.

На глибині понад метр археологи виявили великий пласт будівельного сміття XI-XII століть, що утворився після будівництва нової церкви. Таким чином, в колекцію археологів потрапили уламки цегли-плінфи, з якої споруджувалися стіни давньоруського храму.

Також археологи виявили фрагменти овруцького пірофіліту, видобутого на півночі сучасної Житомирщини. З цього матеріалу виконували різноманітні деталі інтер'єру: карнизи, капітелі тощо.

 

Рідкісною знахідкою також стала і розкопка споруд післямонгольської доби (споруди та господарські ями). Вони підтверджують те, що частина міського населення у 1240 році пережила монгольську навалу. Елементи давньоруської епохи археологи виявили під землею на глибині у майже два метри. Розчистили частину огорожі, яка, припускають, могла відокремлювати церковну садибу від навколишньої забудови.

Дослідники підкреслюють, подальше вивчення отриманих під час розкопок матеріалів дозволить краще зрозуміти динаміку розвитку міської забудови, відкрити невідомі раніше сторінки історії Вишгорода.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.