На Прикарпатті знайшли давнє поховання дружини священника

У селі Тустань, пошукова група працівників КП “Пам'ять“ спільно з науквоцями Національного заповідника “Давній Галич“ дослідили поховання, знайдене на території церкви Пресвятої Трійці. Виявилось, що у ньому спочиває дружина священика УГКЦ Антонія Войцеховського Лаура Леокадія. Жінка загинула у 1889 році.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор КП "Пам'ять" Василь Тимків, передає Локальна історія.

 

"Особливістю даного поховання був факт його розміщення в труні з оцинкованого металу та наявність всередині піскової суміші. В результаті робіт встановлено, що віднайдені скелетовані людські останки належали молодій людині жіночої статті", – написав Тимків.

Також в труні знайшли обручку, на внутрішній стороні якої було гравіювання з ініціалами та датою одруження – 19 лютого 1884 року.

Відтак, на основі архівних метрик історики з'ясували, що це тіло Лаури Леокадії. Вона походила з відомої священичої родини УГКЦ Теодора Молчковського, на той час очільника Галицького деканату, і була дружиною іншого, також відомого, священика УГКЦ – Антонія Войцеховського.

Дослідник зазначає, померла Лаура, ймовірно, у 1889 році. За архівними згадками, саме в цей час овдовів Войцеховський.

 

Поховання в цинковій труні, використання піску, як абсорбенту говорить, про те, що тіло, найімовірніше, доставляли здалеку і протягом тривалого часу. Також голову в правильному положенні утримували за допомогою металевої пластини, яку кріпили до труни. Припускають, що Лаура могла померти після певної лікарської операції чи лікування.

"Ось приклад однієї з історій про те, як особиста річ людини може розповісти багато цікавого про неї, навіть через майже півтора століття", – зауважив Василь Тимків.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей