В Азербайджані видали драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня»

У видавництві Державного центру перекладу Азербайджану вперше азербайджанською мовою видано драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки.

Про це повідомляє Український інститут книги.

 

"Книга вийшла за підтримки УІК в рамках програми підтримки перекладів "Translate Ukraine". Видання присвячене 150-річчю видатної української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки. Книга перекладена відомим азербайджанським поетом, перекладачем Саламом Сарваном. Це не перший його переклад українською.

Салам Сарван один з перекладачів Антології сучасної української поезії та автор передмови до цієї книги, що була видана у 2017 році Державним центром перекладу Азербайджану", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, книга буде розповсюджена у книгарнях та бібліотеках Азербайджану.

В УІК наголошують, що видання твору Лесі Українки є надзвичайно важливим кроком у популяризації класики української літератури у світі, зокрема, у тюркомовних країнах. Це важлива подія в розвитку українсько-азербайджанського літературного процесу.

Завдяки підтримці Українського інституту книги та реалізації проєкту Державним центром перекладу Азербайджану азербайджанський народ приєднався до святкування 150-річчя Лесі Українки.

Ця книга відкриє для азербайджанців чарівний і глибокий світ української міфології та народних звичаїв, вірувань, вони матимуть можливість більше пізнати культуру та самобутність українського народу.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.