На Житомирщині у колишній ставці Гімлера відкрили музей І та ІІ світових воєн. ВІДЕО

Поблизу Житомира в приміщенні, де в часи Другої світової війни розміщувалася ставка рейхсфюрера СС Генріха Гімлера “Геґевальд”, військові 190 навчального центру Сухопутних військ створили експозицію артефактів І та ІІ світових воєн.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Психологиня 190 навчального центру Олена Сек розповіла, що ідея створити експозицію історичних знахідок у неї та її колег виникла рік тому.

"Зараз частина цього бункеру грає роль як фотозони, так і такого місця, де можна дійсно поговорити і поміркувати про військову історію", – сказала Олена Сек.

Серед експонатів виставки предмети побуту, елементи одягу та аксесуари військових, які знайшли на території цієї військової частини, решта речей – це артефакти, які зберігалися у військових та місцевих жителів. Олена Сек розповідає, неподалік нинішнього музею знайшли унікальний артефакт –перстень 1914-1917 років.

"Це окопна творчість 1914-1917 років", – зазначила психологиня.

Експозицію облаштували у частині приміщення, де за часів Другої світової війни була ставка рейхсфюрера СС Генріха Гімлера "Геґевальд".

"Наприкінці 1941 року був побудований цей бункер, коли і будувалася ця ставка. Цей бункер перебував під маскуванням, тут зберігся автентичний фундамент, який був частиною маскувальної стіни. Ми на її місці зробили бруствер, щоб не відтворювати повністю, але й дати розуміння, які оборонні споруди застосовували військові в ті часи", – каже Олена Сек.

Водночас історик Іван Нагіленко розповів кореспондентам Суспільного, що такі ставки нацисти за окупації території України будували у Житомирській та Вінницькій області.

"Ці бункери будували з урахуванням всіх запитів, на довгі роки, оскільки у нацистів було уявлення, що буде існувати Третій Райх та ще й тисячолітній. У нацистській Німеччині тоді панувала ідеологія нацизму, яка була певною мірою релігійною і пов'язаною з язичницькими традиціями. Тому, коли вибирали місце для побудови ставок, цікавилися чи були там раніше язичницькі капища", – сказав Іван Нагіленко.

Експозицію артефактів часів Першої та Другої світових воєн, яку зібрали військові, планують поповнюватимуть і надалі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.