У Чернігові утворено організації учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті

Колишні чернігівські дисиденти та учасники опору комуністичному режимові 1980-х – початку 1990-х рр. вирішили об’єднатись у спільні організації. З цією метою ними у Чернігові віднедавна зареєстровано «Чернігівську спілку учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.» та Чернігівську обласну філію Всеукраїнського ветеранського об’єднання Української Гельсінської Спілки.

Про це повідомляє SVOBODA.FM

 

Обидві організації об'єднують учасників антикомуністичного опору та боротьби за незалежність України у ХХ ст. Зокрема, до Ветеранського об'єднання Української Гельсінської Спілки (УГС) входять колишні активісти цієї найдавнішої в Україні дисидентської організації, яка в радянські часи першою почала виборювати незалежність України та протистояла комуністичній тоталітарній системі.

До складу організації також входять колишні активісти молодіжної філії УГС – Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ) та створеної на базі УГС першої української антирадянської політичної партії – Української Республіканської Партії (УРП), головою якої так само багато років незмінно був Левко Лук'яненко. У Чернігові УРП в 1990 – 1992 рр. очолював Анатолій Шацький, якого нині обрано головою Чернігівської філії Ветеранського об'єднання УГС.

Іншу створену у Чернігові організацію – "Чернігівську спілку учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" так само очолив учасник антикомуністичного опору Анатолій Шацький. Заступниками голови Спілки обрані колишні активісти УГС – СНУМ та учасники антирадянського визвольного руху 1989–1991 рр. Петро Сальник та Сергій Шумило.

На відміну від ветеранського об'єднання УГС, "Чернігівська спілка учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" покликана об'єднати не тільки активістів УГС, а й всіх учасників визвольних змагань 1980-х – 1990-х років від різних організацій та партій, які тоді діяли на Чернігівщині.

Зокрема, як повідомив Анатолій Шацький, за Статутом членами цієї організації можуть бути громадяни, які в 1988–1991 рр. були членами антикомуністичних опозиційно-демократичних та просвітницьких організацій Чернігівщини і брали участь у їхній діяльності, зокрема: Української Гельсінської Спілки (УГС), Народного Руху України (НРУ), Української Республіканської Партії (УРП), Спілки Української Незалежної Молоді (СНУМ), Демократичної партії України (ДемПУ), Товариства "Меморіал", Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, Української екологічної асоціації "Зелений світ", Центру демократичних ініціатив (ЦДІ), Студентського Братства, Братства Андрія Первозваного та інших, які діяли на Чернігівщині до 24 серпня 1991 року, а також інші громадяни та дисиденти, які зазнали за свої переконання репресій, переслідувань, засудження та геноциду за часів радянського тоталітарного режиму.

У своїй діяльності обидві організації керуються Законом України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті".

За словами Анатолія Шацького, серед основних задач діяльності обох організацій, згідно зі Статутами, є просвітницька діяльність, відновлення та вшанування національної пам'яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX ст., а також інших дисидентів та репресованих громадян, які зазнали репресій, переслідувань та засудження за часів радянського режиму; здійснення досліджень щодо радянської репресивної політики, історії національно-визвольної боротьби, репресій та геноциду в Україні; популяризація знань і пам'яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX ст., сприяння реабілітації репресованих в радянські часи громадян, пошук місць їхніх розстрілів та поховань, встановлення пам'ятних знаків, створення музейних експозицій, проведення круглих столів, конференцій, лекцій тощо.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.