АНОНС: дискусія "Християнство і війна: українські виклики"

Розмова про оригінальний та непересічний погляд на релігію, її відношення і взаємодію в контексті культури, науки та суспільних проблем сучасності

28 квітня о 17 годині відбудеться онлайн-дискусія "Християнство і війна: українські виклики".

 

Організатори події: Бібліотека Українського католицького університету та видавництво "Свічадо".

Початок нової фази російської агресії проти України підіймає цілий пласт проблем віри та християнства для людей, які опинились в кризовій ситуації:
- Чи може віра дати відповіді на питання, які ставить війна?
- Чи можливе милосердя на тлі масових вбивств?
- Чи можливе прощення та примирення після війни?
- Як церква реагує на виклики, які ставить перед нею війна?
- Як людство раніше долало травми війни і чи може в цьому допомогти релігія та філософія?
Учасники дискусії:
Отець д-р габ. Томаш Галік — чеський філософ, священник і дисидент, лауреат премії за найкращу богословську книгу Європи (2011 р.).
Андрій Дахній — історик філософії, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри філософії Українського католицького університету.
Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, публіцист, перекладач, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій, Карлів Університет (Прага, Чехія).



Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.