ХХ століття | Історична правда

Українськими місцями чеської пам’яті

Празьку вулицю Соколовську та українське село Соколове під Харковом відділяють близько півтори тисячі кілометрів, однак минуле століття зв’язало ці дві віддалені локації значно міцніше, ніж то виглядає на перший погляд

25 жовтня 2020 — Віталій Бака

22 жовтня 2020,
08:45

АНОНС: круглий стіл «Україна та Німеччина у світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті»

Організатори також відкриють виставку, проведуть прес-конференцію та презентацію нових видань

28 вересня 2020,
07:10

Довженко-центр оновив архівосховище

Довженко-Центр ввів в експлуатацію сучасне сховище з обладнанням для збереження фондів Кіноархіву

14 вересня 2020,
11:40

Фонд «Героїка» та Національний військово-історичний музей України підписали меморандум про співпрацю

Національний військово-історичний музей України долучається до розвитку інтернет-порталу «Імена самостійної України», присвяченого воякам українських військ 1917-1924 рр.

4 вересня 2020,
08:35

Трагедія Бабиного Яру – це частина української історичної пам’яті

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті

Александер Дубчек: усміхнена людина зі Словаччини

Александер Дубчек важко зітхнув. Генеральний секретар ЦК КПЧ протягом 25-хвилинного звернення тремтячим голосом закликав свій народ до спокою та співпраці. Намагався переконати людей, що ситуація під контролем. Але його зітхання в кінці промови було промовистішим за будь-які слова. На дворі було 27 серпня 1968 року. Дубчек щойно повернувся з Москви, де, будучи заручником СРСР, підписав «Московський протокол». На вулицях Праги стояли радянські танки. Празька весна завершилася.

22 серпня 2020 — Радомир Мокрик

19 серпня 2020,
17:45

У Харкові перейменували сквер Першої маївки

Сквер Першої маївки на набережній ріки Лопань, навпроти Благовіщенського собору в Харкові відтепер має назву Митрополичий

Антон Лягушкін: Станція Гнівань: як не сталась найбільша залізнична катастрофа в історії України

7 червня 1991 року могло стати чорним днем в історії залізничного транспорту України. Якби не професіоналізм, винахідливість і, скажемо чесно, героїзм працівників станції Гнівань рахунок жертв залізничної катастрофи міг іти якщо не на сотні, то на десятки…

16 липня 2020

Війна і мир: культура

Війна створила таке багате тло для митця, що просто пірнай, хапай зубами, і вилазь звідти з повним багажем нового досвіду. І ми мусимо це вхопити, і витягти, і зберегти для інших людей, для наступних поколінь, для наших дітей. Дай Боже, щоб вони про це тільки читали з наших книг, з того, що ми напишемо.

10 червня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Вулиця Шумова

Василь Шумов, робітник заводу "Арсенал", учасник більшовицького повстання у 1917–1918 роках. І директорка школи Євгенія Вацлавівна Шумова. Лише один її вигляд свідчив про абсолютно протилежне походження. Завжди пряма спина, така балеринська постава, яка формується поколіннями, бездоганна зачіска, елегантний костюм вишуканого світло-сірого кольору, тонкі панчохи, акуратні туфельки і малесенькі, просто мікроскопічні, діаманти у вухах. І головне, отой тихий голос. Однаковий набір букв, Шумов, Шумова, а яка космічна різниця

10 червня 2020

17 квітня 2020,
12:13

Створено англомовний ютуб-канал про історію України

Історик та журналіст Едуард Андрющенко створив ютуб-канал KGB files для англомовної аудиторії

Викрадені покоління

Влада Австралії забрала близько 100 000 дітей-аборигенів у період з 1910 по 1970. Що сталося з цими дітьми? Що про це каже чинна влада? Що думають про це самі австралійці?

2 січня 2020 — Юлія Поскробок

Альпійські курорти та баварські криївки Бандери

Де мешкав Степан Бандера останні 15 років свого життя? Після звільнення із німецького концтабору осінню 1944 року, і до своєї смерті у 1959 році, – весь цей час лідер українських революціонерів перебував на нелегальному становищі в Австрії та Німеччині. Мав сім’ю, зокрема трьох дітей. У матеріалі вперше систематизовано усі відомі адреси, публікуються досі незнані світлини, що показують життя і побут родини Бандери.

1 січня 2020 — Юрій Юзич

31 грудня 2019,
12:37

У Румунії закрили Інститут революції

Уряд Румунії ухвалив рішення про закриття Інституту революції грудня 1989 року.

3 грудня 2019,
15:36

Мілан Кундера відновив чеське громадянство, відібране у нього 40 років тому

Французький письменник чеського походження Мілан Кундера відновив чеське громадянство, позбавлення якого відбулося в 1979 році.