2 грудня (19 листопада) 1917: Проголошення Української Республіки у Кам’янці-Подільському

ІІІ Універсал у Камʼянці-Подільському оголошували з оркестром й хором

У неділю 19 листопада у Пушкінському народному домі головою міської "Просвіти" Петровським при участи української трупи, генерального комітету на чолі з членом Української Центральної Ради Іваном Горемика-Крупчинським було улаштовано український мітинг-концерт, на якому одночасно відбулося урочисте оголошення Універсалу Центральної Ради од 7-го листопада.

Перед тим українська трупа з власним оркестром музики й хором під жовто-блакитним прапором з національним гимном разом з військом від гарнизону улаштувала парад від городського театру до народнього дому.

Універсал оголошено членом Центральної Ради Горемика-Крупчинським. Під час оголошення Універсалу публіка гучно аплодувала, а оркестр і хор виконували національний гимн.

Вечером у городському театрі також було оголошено Універсал.

Публіки в театрі було повнісенько; перед оголошенням Універсала Горемика-Крупчинський виступив з промовою і зазначив, що тільки у федеративній російській республіці народ зможе затвердити за собою всі здобутки революції і що тільки при самовизначенні народів запанує правда й воля на нашій землі.

Оголошення Універсалу публіка слухала стоячи.

Нова рада, 1917, № 192, 23 листопада.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.