Спецпроект

1989: З цих людей почалося падіння Берлінського муру. ВІДЕО

Мешканці соціалістичного Берліну змушують своїх поліцаїв відкрити прохід у Західний Берлін - з КПП на вулиці Борнгольмер почалося падіння Стіни, яка розділяла столицю Німеччини.

Увечері 9 листопада 1989 року керівництво соціалістичної Німеччини оголосило про вільний рух між ФРН та НДР. Не чекаючи визначеного в документі терміну, тисячі людей були біля пропускних пунктів за кілька годин.

Це відео - хроніка падіння першого КПП, на Борнгольмер-штрассе. Є англійські субтитри, що допоможе тим, хто не знає німецької.

Поліцаї спершу умовляють натовп розійтися: "Прямо зараз не можемо всіх пропустити", потім дзвонять начальству (те каже нікого не пускати без бюрократичного оформлення), і нарешті з власної ініціативи відкривають прохід.

Весь цей час люди ввічливо тиснуть :) на соціалістичних правоохоронців.

Яскравий момент, коли чолов'яга розриває паспорт НДР зі словам "Вільним людям не потрібні документи".

Коли люди масово йдуть на Захід, зверніть увагу на крупні плани поліцейських. Невже на їхніх обличчях видно радість?

Дивіться також інші матеріали за темою "Німецька Демократична республіка"

Ще ВІДЕО з 1989 року:

Страта Чаушеску і його дружини Єлени

Реклама "Запорожця" для західного ринку

Пісня "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті"

"Мрія" і "Буран" - одне з останніх технічних досягнень СРСР

Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Самотній юнак зупиняє танкову колону в Пекіні

Радянський спецназ розганяє мітинг у Тбілісі

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.