Спецпроект

1964: бойове ЛСД - експеримент у британській морській піхоті

Кінохроніка про те, як досвід хіпі впроваджували в армію. Через 50 хвилин після вживання наркотику радіообмін з підрозділом ускладнився,щоб не сказати унеможливився. Один із солдатів кинув зброю і поліз на дерево "погодувати птахів"...

В перших числах грудня 1964 року в 40-му підрозділі морських піхотинців її величності провели експеримент з вивчення впливу диетиламіду лізергінової кислоти на солдатів в умовах бойових дій.

Через півгодини після початку досліду його учасники "розслабилися", а одному довелося надавати допомогу. Ще за десять хвилин радисти і гранатометники не змогли транспортувати далі свій вантаж, а атакуючий підрозділ загубився "у лісі, зайнятому противником".

"Через 50 хвилин після вживання наркотику радіообмін з підрозділом ускладнився,щоб не сказати унеможливився, - безпристрасно розповідає коментатор, в той час як на екрані солдати обплутують дріт слухавки довкола дерева і регочуть. - Однак командири підрозділу продовжували спроби виконати завдання".

Однак через 70 хвилин, коли один із солдатів кинув зброю і поліз на дерево, "щоб погодувати птахів", командири теж здалися, попадали на землю і почали веселитися разом із підлеглими.

Американці теж проводили подібний експеримент - щоб зрозуміти, чи варто розпилювати наркотик над ворожими позиціями. Очевидно, коли вони побачили, як відділення морпіхів тупить під час маршових вправ, то їм стало смішно і вони відмовились.

Аналогічним дослідом може похвалитися армія Чехословаччини, яка годувала своїх офіцерів кислотою у 1970-их. Це відео зі звуком, є навіть субтитри - і хто знає українську, може багато що зрозуміти.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.