Спецпроект

1996: серіал про Роксолану з Сумською в головній ролі

Уривок із серіалу "Роксолана", знятого на 5-ому році Незалежності. 56 серій цієї класики вітчизняного "мила" хочуть купити турки. Вони вже переклали роман Загребельного і присвячують нашій Насті і своїй Гюррем естрадні хіти.

Новина про те, що турки збираються купити український серіал "Роксолана", знятий студією "Укртелефільм" у 1996 році з Ольгою Сумською в головній ролі, змусила пошукати вітчизняне "мило" в інтернеті. І хоч у 1996 році мережа тільки прийшла в Україну, серіал виявився там представленим. 

Це відео з 10-хвилинним уривком із серіалу переглянуло вже 50 тисяч людей, і в коментах різними мовами шукають весь фільм. Про "Роксолану" регулярно питають на форумах тощо.

Хто пам'ятає 1996 рік, має згадати, що серіал був доволі успішним у українських глядачів. Піплметрії на ТБ тоді ще не було, але жіноцтво уважно стежило за гаремними і політичними пригодами Роксолани, викладеними у 56 серіях.

Образ дівчини з прикарпатського Рогатина, яка стала коханою дружиною і впливовою особою при дворі одного з "найуспішніших" османських султанів - Сулеймана Пишного, приваблює і турок.

Обкладинка одного з турецьких видань "Роксолани" Загребельного

Кілька років тому роман Павла Загребельного "Роксолана" видали у Стамбулі. Перше видання тиражем 5 тисяч продалося досить швидко, було два перевидання.

Правда, Павлу Архиповичу не дуже сподобався серіал із Сумською в головній ролі.

Популярний турецький співак Джан Атілла три роки тому записав хітовий альбом "Кохання Гюррем". У кліпі до головної пісні викрадена татарами Настя Лісовська пливе з Криму в Стамбул, щоб стати султаншею Гюррем - "тією, котра сміється".

Руська дівчина з Галичини Настя Лісовська - з кліпу Джана Атілли.

Куплет з пісні:

"Rogatina'da yagmurda
dans eden küçük bir kizin
rüyalarinin gerçek olmasi üstüne
and içiyorum.

У Рогатині, під дощем
Я присягаю
Дівчинці, яка танцює,
Що її мрії збудуться..."

Дивитися і слухати тут

До речі, напевно, варто і нашим телеканалам придивитися до класики вітчизняного серіалу. Глядачі ж, в принципі, залишилися ті самі. :)

А ось так виглядала Роксолана в уявленні венеційського художника, який намалював її портрет у XVІII сторіччі, користуючись описами венеційських шпигунів у Стамбулі.

Цей канонічний портрет використано і при дизайні обкладинки перекладу Загребельного. Очі красиві у неї, скажіть?

Напис латиною: "Росса (руська?) дружина Сулеймана"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.