Спецпроект

1996: серіал про Роксолану з Сумською в головній ролі

Уривок із серіалу "Роксолана", знятого на 5-ому році Незалежності. 56 серій цієї класики вітчизняного "мила" хочуть купити турки. Вони вже переклали роман Загребельного і присвячують нашій Насті і своїй Гюррем естрадні хіти.

Новина про те, що турки збираються купити український серіал "Роксолана", знятий студією "Укртелефільм" у 1996 році з Ольгою Сумською в головній ролі, змусила пошукати вітчизняне "мило" в інтернеті. І хоч у 1996 році мережа тільки прийшла в Україну, серіал виявився там представленим. 

Це відео з 10-хвилинним уривком із серіалу переглянуло вже 50 тисяч людей, і в коментах різними мовами шукають весь фільм. Про "Роксолану" регулярно питають на форумах тощо.

Хто пам'ятає 1996 рік, має згадати, що серіал був доволі успішним у українських глядачів. Піплметрії на ТБ тоді ще не було, але жіноцтво уважно стежило за гаремними і політичними пригодами Роксолани, викладеними у 56 серіях.

Образ дівчини з прикарпатського Рогатина, яка стала коханою дружиною і впливовою особою при дворі одного з "найуспішніших" османських султанів - Сулеймана Пишного, приваблює і турок.

Обкладинка одного з турецьких видань "Роксолани" Загребельного

Кілька років тому роман Павла Загребельного "Роксолана" видали у Стамбулі. Перше видання тиражем 5 тисяч продалося досить швидко, було два перевидання.

Правда, Павлу Архиповичу не дуже сподобався серіал із Сумською в головній ролі.

Популярний турецький співак Джан Атілла три роки тому записав хітовий альбом "Кохання Гюррем". У кліпі до головної пісні викрадена татарами Настя Лісовська пливе з Криму в Стамбул, щоб стати султаншею Гюррем - "тією, котра сміється".

Руська дівчина з Галичини Настя Лісовська - з кліпу Джана Атілли.

Куплет з пісні:

"Rogatina'da yagmurda
dans eden küçük bir kizin
rüyalarinin gerçek olmasi üstüne
and içiyorum.

У Рогатині, під дощем
Я присягаю
Дівчинці, яка танцює,
Що її мрії збудуться..."

Дивитися і слухати тут

До речі, напевно, варто і нашим телеканалам придивитися до класики вітчизняного серіалу. Глядачі ж, в принципі, залишилися ті самі. :)

А ось так виглядала Роксолана в уявленні венеційського художника, який намалював її портрет у XVІII сторіччі, користуючись описами венеційських шпигунів у Стамбулі.

Цей канонічний портрет використано і при дизайні обкладинки перекладу Загребельного. Очі красиві у неї, скажіть?

Напис латиною: "Росса (руська?) дружина Сулеймана"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.